КОНВЕНЦІЯ МОП ПРО СВОБОДУ АСОЦІАЦІЇ ТА ЗАХИСТ ПРАВА НА ОРГАНІЗАЦІЮ 1948
— міжнар.-правовий документ, прийнятий Ген. конференцією Міжнародної організації праці (МОП) 9.УІІ 1948 у м. Сан-Франциско (США). Набула чинності 4.VII 1950. Україна ратифікувала документ 14.ІХ 1956. Конвенція складається з преамбули і 21 статті. Вона закріпила право трудящих і підприємців створювати без поперед, дозволу на свій вибір організації та вступати до них з єдиною умовою — дотримання статутних вимог. Поняття «організація» Конвенція тлумачить як будь-яку орг-цію трудящих або підприємців, що має на меті забезпечення та захист їхніх інтересів. Орг-ції трудящих та підприємців мають право самостійно виробляти свої статути, адм. регламенти та програмні док-ти, визначати власну структуру, методи та форми діяльності. Держ. органи не повинні втручатися у здійснення цих прав або обмежувати їх, а також розпускати чи тимчасово забороняти діяльність орг-цій в адм. порядку. Такі самі права мають і федерації та ін. об'єднання орг-цій. Нац. зак-во не повинно передбачати форми набуття орг-цією прав юрид. особи, які б вели до порушення її прав, а також гарантій, зазначених док-том. Нац. зак-ва лише визначають, якою мірою гарантії, передбачені Конвенцією, поширюються на ЗС і поліцію.
Виконання вимог Конвенції обов'язкове лише для країн — членів МОП, які ратифікували її. В країні — члені МОП Конвенція набуває чинності через 12 міс. після дати реєстрації док-тів цієї країни про ратифікацію. Док-т може бути денонсований країною — членом МОП після 10-річного періоду з моменту набуття ним чинності в цій країні.
