Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІЯ РСФРР 1918
   

КОНСТИТУЦІЯ РСФРР 1918

- перша рад. конституція, осн. закон Рос. Соц. Федерат. Рад. Республіки, прийнятий 5-м Всерос. з'їздом рад 10.VIІ 1918. Діяла на укр. землях до березня 1919. Відіграла роль у становленні укр. рад. конституціоналізму, оскільки більшість її норм було відтворено у Конституції УСРР 1919. У першому розділі, який склала Декларація прав трудящого та експлуатованого народу 1918 (гл. 1—4, ст. 1—8), Росія проголошувалася республікою рад, федерацією рад. нац. республік, яка ставить за мету знищення експлуатації, придушення експлуататорів і перемогу соціалізму у всьому світі. Приватна власність на землю скасовувалася, ліси, надра, води та осн. засоби в-ва визначались як нац. надбання, пром. і трансп. підприємства передавалися під роб. контроль, цар. позички анулювалися, банки націоналізовувалися, вводилася заг. трудова повинність, декретувалось озброєння трудящих, скасовувалися усі таємні міжнар. угоди. Другий розділ (гл. 5, ст. 9—23) передбачав встановлення диктатури міського і сільс. пролетаріату, свободи віросповідання, антиреліг. пропаганди, друку, зборів, союзів, право на безкошт. освіту, обов'язки працювати та відбувати заг. військ, повинність, права іноземців. Цей розділ майже повністю відтворений у ст. 1-5, 22-31 Конституції УСРР 1919. Третій розділ (гл. 6—12, ст. 24—63) регулював питання рад. влади в Росії. Вишою владою проголошувався Всерос. з'їзд рад, який мав скликатися двічі на рік з представників міських (1 депутат на 26 тис. виборців) та губ. (1 депутат на 25 тис.) рад. З'їзд обирав ВЦВК у кількості до 200 осіб, який між з'їздами вважався вишою владою і вищим законод., розпорядчим і контр.

органом РСФРР. До виключної компетенції з'їзду конституція відносила лише «встановлення, доповнення і зміни головних начал радянської конституції», ратифікацію мирних договорів та зносини з іноз. д-вами, оголошення війни та ухвалення миру. Всі ін. питання держ. життя (заг. керівництво внутр. і зовн. політикою, кордони, розмежування компетенції рад, адм. поділ, грош. система, позички, податки, призначення наркомів, громадянство, амністія тощо) належали до спільної компетенції Всерос. з'їздів рад та ВЦВК РСФРР. Раднарком із 17 осіб визначався як орган заг. управління справами РСФРР.

К. РСФРР 1918 втратила чинність з підписанням у грудні 1922 Договору про утворення СРСР, а формально — після ухвалення у травні 1925 12-м Всерос. з'їздом рад нової конституції РСФРР.

Літ.: История гос-ва и права Укр. ССР, т. 2. К., 1987; Історія д-ви і права України, ч. 2. К., 1996.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази