Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow біп-бога arrow БІРМА
   

БІРМА

Соціалістична Республіка Бірманський Союз - держава на Пд. Сх. Азії, на п-ові Індокитай. В адм. відношенні поділяється на власне Бірму (7 областей) і нац. області Араканську, Каренську, Качінську, Кая, Монську, Пінську і Шанську.

Державний лад. Б. - республіка. Конституцію прийнято 1974. Законодавчу владу здійснюють однопалатні нар. збори, які обираються населенням строком на 4 роки. В період між сесіями нар. зборів діє держ. рада, голова якої є президентом республіки. Виконавча влада належить уряду республіки - раді міністрів, очолюваній прем'єр-міністром. Природа. Б.- переважно гірська країна. На Зх. підносяться гірські хребти Кумун, Паткай, Рак-хайн та ін. Вис. до 5881 м, г. Кха-каборазі. На Сх.- Шанське нагір'я; внутр. частину території Б. займає Іравадійська рівнина. Корисні копалини: руди олова, вольфраму, срібла, свинцево-цинкові й залізні, дорогоцінне каміння, нафта, вугілля, горючий газ тощо. Клімат субекваторіальний, мусонний. Пересічна т-ра найтеплішого місяця (квітень) 4-30°, +32°, січня на Пн. +13°, +15°, на Пд.- до +25°. Опадів на внутр. рівнинах - 500 мм, у горах та приморських районах - до 6500 мм на рік. максимум улітку Ріки невеликі, повноводі. Найбільші з них - Іраваді й Салуїи. Грунти червоно-бурі й коричневі, в горах - жовто-бурі, червоно-бурі й червоноземи. Бл. 60% тер. Б. вкрито лісами (в горах - вічнозелені тропічні та хвойні ліси, в центр. районах - сухі листопадні та савана).

Населення. В Б. живе бл. 70 народностей і племен. Осн. населення- бірманці (73%, бл. 23 млн. чол., 1975, оцінка). Живуть також карени (6 млн. чол.), шани (2 млн. чол.), чини (650 тис. чол.), мони (550 тис. чол.), араканці (450 тис. чол.), кая (150 тис. чол.), вихідці з Індії, китайці та ін. Держ. мова - бірманська. Пересічна густота населення - 46 чол. на 1 км2 (1975). 20% населення живе в містах. Найбільші міста: Рангун, Мандалай, Молам'яйн. Історія. В епоху неоліту тер. Б. населяли монкхмерські племена - предки сучас. монів. З 2-го тис. до н. е. почалося просування з Пн. тібето-бірм. племен (першими були предки сучас. араканців, останніми в 7-9 ст.- предки сучас. бірманців). Держ. утворення на тер. Б. виникли на поч. н. е. Най-значнішими з них були д-ви Аракан (існував до 18 ст.), Татон (до 11 ст.) і Шрікшетра (до 9 ст.). В 9-11 ст. відбувався процес становлення бірм. народності й формування власне бірм. д-ви ранньофеод. типу- Пагану, яка в 11-13 ст. об'єднала всі д-ви на тер. Б. Після монг. навали (1283) д-ва Паган розпалася на кілька феод. князівств - Ава, Пегу, Аракан, Таун-гу. В 16 ст. почалося проникнення на територію Б. європейців (спочатку португальців, потім голландців та англійців). У середині 18 ст. утворилася централізована бірм. д-ва, розквіт якої припадає на кін. 18 - поч. 19 ст. Внаслідок англо-бірманських воєн 19 століття Б. була підкорена Великобританією. З 1886 Б.- провінція в складі англ. колонії Індії. Межа 19 і 20 ст. була періодом формування бірм. нації і початком нац.-визвольної антиколоніальної боротьби. В 20-х рр. 20 ст. під впливом Великої Жовтн. соціалістич. революції почався рух за політ. реформи, який очолила бурж.-націоналістична орг-ція - Ген. рада бірм. асоціацій (1920-30). В 1921 вона вперше висунула вимогу незалежності Б. З 1918 в Б. почалася боротьба робітн. класу (страйки 1918, 1920, 1923, 1925, 1926). В 30-х рр. нац.-визвольний рух очолила революц.-демократична орг-ція Добама асіайон (1930-40), яка сприяла поширенню марксизму і з'єднанню його з робітн. рухом. У 1939 було створено Комуністичну партію Бірми. В 1937 Б. виділено в окрему колонію. Під час 2-ї світової війни Б. окупували (1941) япон. війська. Народ Б. вів проти них визвольну боротьбу, яку очолила Антифашист. ліга нар. свободи (засн. 1944, включала всі патріотичні й революц. групи країни) на чолі з Аун Саном 27.III 1945 в Б. почалося загальнонац. повстання, що відіграло велику роль у визволенні країни від япон. окупантів. Англ. війська, які повернулися до Б., прагнули відновити колоніальний режим. Проте боротьба бірм. народу примусила Великобританію 4.І 1948 надати Б. незалежність. Того ж року Б. встановила дипломатичні відносини з СРСР, стала членом ООН. Розходження гол. чин. у питанні про перспективи розвитку Б. призвели ще 1946 до розколу нац.-визвольних сил у країні, а 1948 - до внутр. збройного конфлікту. Утворився антиурядовий повстанський рух як лівих політ. сил (компартія, орг-ції нац. меншостей), так і правих (сепаратисти і феодали нац. меншостей, гомін-данівці, що вторглися в країну). У 1948-62 країною правив блок національної буржуазії та поміщиків. Поглиблення внутр. суперечностей призвело до загальнонац. кризи і держ. перевороту 2.III 1962, внаслідок якого до влади прийшли революц. демократи. Сформована ними Революц. рада проголосила курс на досягнення внутр. миру і створення політ. єдності всіх прогресивних і патріотичних сил Б. на основі програми "Бірманський шлях до соціалізму". Проте сторонам не вдалося досягти згоди. Повстанська боротьба опозиції (зокрема й компартії) активізувалася. За цих умов 1964 Революц. рада прийняла закон, за яким у Б. було введено однопартійну систему, уособлювану Партією бірм. соціалістичної програми (ПБСП). На кін. 60-х рр. урядові війська розгромили ліві й праві повстанські рухи на Пд. і в центрі Б. З поч. 70-х рр. у прикордонних з Китаєм пн.-сх. районах Б. діяла лівоекстремістська збройна опозиція. Перший з'їзд ПБСП (1971) вжив ряд заходів щодо організації політичної структури Б. В країні проведено антифеод. і антиімперіалістичні перетворення. II з'їзд ПБСП (1973) затвердив 20-річний план екон. розвитку Б., який передбачає дальше збільшення частки держ. і кооперативного секторів у нац. виробництві. 4.І 1974 було прийнято нову конституцію, яка в законодавчому порядку встановила, що метою д-ви є соціалістич. розвиток. ІІ з'їзд ПБСП (1977) підтвердив цей курс. В зовн. політиці Б. дотримується позитивного нейтралітету й проводить політику мирного співіснування з ін. державами.

Г. П. Муранова.

Політичні партії. Партія бірманської соціалістичної програми, засн. 1962. Правляча партія. Під її керівництвом діють нар. робітн. і сел. ради, молодіжні орг-ції. Комуністична партія Бірми, засн. 1939 (з 1948 в підпіллі). Нелегальна право-бурж. опозиція включає Народну патріотичну партію, Союзну партію солідарності, Антифашистську партію народної єдності.

Г. П. Муранова.

Господарство. Б.- агр. країна з незначним розвитком фабрично-заводської пром-сті. Після 1962 проведено ряд соціальних і екон. перетворень: націоналізовано осн. засоби виробн., ліквідовано іноз.власність, землю передано селянам. Д-ві належать усі банки, зовн. і частково внутр. торгівля, транспорт, енергетика, нафтова пром-сть, майже всі великі пром. підприємства. В 1974-75 частка держ. і кооперативного секторів у пром-сті становила 78%, у торгівлі - 55% . Основа економіки - сільське господарство. В ньому зайнято 70% самодіяльного населення країни, на цю галузь припадає 27% вартості валової продукції. Переважають дрібні господарства. Створено систему машино-прокатних станцій, розвивається також споживча кооперація. Гол. галузь - землеробство. В обробітку 9,4 млн. га, в т. ч. зрошуваних бл. 0,9 млн. га. В структурі посівів бл. 60% займає рис - гол. прод. і експортна культура. Із зернових вирощують також пшеницю, кукурудзу і просо. Важливе значення має виробн. олійних культур і цитрусових. Плантації каучуконосів. На Б. припадає 75% світових заготівель тику. Тваринництво розвинуте слабо, розводять гол. чин. тяглову худобу. В с. г. і на лісозаготівлях частково використовуються слони. Пром-сть пов'язана в основному з використанням лісових ресурсів, видобуванням корисних копалин і переробкою с.-г. сировини. Головні галузі: харчосмакова (олійна, цукр., рибна, тютюнова; традиційно розвинута рисообробна), лісова, текст. (виробн. бавовняних і синтетичних тканин та мішковини), гірничодобувна пром-сть. Остання представлена видобуванням (тис. т, 1975): нафти - 965, цинку - 6, свинцю - 3, олова, вольфраму, дорогоцінного каміння. Є підприємства маш.-буд., метало-обр., буд. матеріалів і хім. пром-сті й два нафтопереробні з-ди. В 1974-75 вироблено 779,2 млн. квт / год електроенергії, в основному на ГЕС. Поширені кустарні промисли. Осн. пром. центри: Рангун, Мандалай, Молам'яйн. Залізничними шляхами та шосе Б. забезпечена недостатньо. Довжина (тис. км): з-ць - 4,3, автошляхів усіх типів - 8,7, судноплавних річкових шляхів - 8. Гол. мор. порти: Рангун, Бассейн, Молам'яйн, Сітуе. В Рангуні - міжнар. аеропорт (Мінгаладон). Осн. статті експорту: деревина, джут, рис, кольорові метали й дорогоцінне каміння; імпорту - машини, устаткування, трансп. засоби й сировина. Більша частина зовнішньо-торг. обороту припадає на Японію, КНР, ФРН, Великобританію та Індію. Грош. одиниця - к'ят. За курсом Держбанку СРСР, 100 к'ятів = 11,15 крб. (серпень 1977).

Г. П. Муранова.

Медичне обслуговування. В 1972 в Б. налічувалось 24,1 тис. лікарняних ліжок (8,3 ліжка на 10 тис. ж.), у 1973 працювали 4,3 тис. лікарів (1 лікар на 6,9 тис. ж.). Лікарів готують 3 мед. ін-ти. Всі приватні лікарні та госпіталі націоналізовано, мед. допомога безплатна.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. За конституцією 1974 в Б. запроваджено обов'язкову безплатну поч. освіту. Письменність у країні становить 75% У 1973/74 навч. р. в 4-річних поч. школах налічувалося 3425 тис, у 4-річних молодших середніх - 762 тис, у 2-річних повних середніх школах - 185 тис. учнів. У 1972/73 навч. р. в профес-тех. уч-щах було 6,8 тис. учнів, у пед. уч-щах 4,4 тис, у вузах - 56,3 тис. студентів. Гол. вузи: ун-ти в Мандалаї та Рангуні з найбільшими в Б. б-ками; збудований за допомогою СРСР технологічний ін-т (Рангун) та ін. Наук. дослідження проводяться н.-д. ін-тами і вузами. В Рангуні - нац. б-ка, Най. музей і картинна галерея. Преса, радіомовлення. В 1974 в Б. видавалося 7 щоденних газет заг. тиражем 320 тис. примірників і бл. 100 ін. періодичних видань різного характеру. Частину з них видають англ. мовою. Найважливіші щоденні газети: "Лоута п'їду нейзін" ("Газета трудящих", з 1963); "Уоркінгпіплс дейлі" ("Газета трудящих", англ. мов., з 1963); "Бота-таун" ("Авангард", з 1958); "Гантаваді" (назва округу, з 1889). Найпоширеніші журнали: "Ланзін тадін" ("Партійні новини", засн. 1965), "Патієйя тадінзін" ("Бюлетень партійного життя", засн. 1964). Урядове Інформаційне агентство Бірми засн. 1963. Бірм. радіомовна служба веде передачі з 1946 з 8 радіостанцій. Література Б. зародилась і сформувалась у 9-13 ст. В 14-17 ст. її осн. жанром була поезія (твори Іїїін Махатілавунти, Шін Махара-татари, Навадейджі, Натшіннауна, Таунбіли Схаядо). В 2-й пол. 18 ст- почали розвиватися проза й драматургія, остання з кін. століття набуває широкої популярності. Видатні драматурги 18-19 ст.: М'яваді Мінджі У Са, У Чін У, У Поун Нья та ін. На поч. 20 ст. виник жанр роману; найзначніші його представники: Джеймс Хла Джо, У Джі, У Лат, Пі Моу Нін. Соціальна тематика переважала в романах Маха Схвея. В л-рі 1-ї пол. 20 ст. відображено прагнення народу до визволення від колоніального гніту. Велику роль у розвитку нової л-ри відіграв Такін Кодо Хмайн. Різні сторони сусп. життя розкривали У Маун Джі, У Ба Чхоу, Міндувун, Зейя, У Ян Аун та ін. Після здобуття незалежності осн. теми в л-рі -патріотизм, боротьба за побудову нового суспільства, за мир і демократію. Письменники: Дагоун Тая, Ма Ма Ле, Бан Мо Тін Аун, Аун Лін та ін.

Архітектура. На тер. Б. на поч. н. е. виникли д-ви і міста (Пейта-но поблизу сучас. м. Таундуїнджі, Тарекітара, або Шрікшетра, поблизу П'ї та ін.); збереглися руїни цегляних стін, буддійських культових будов, що свідчать про унікальну для Сх. Азії техніку кладки клинчастих арок і склепінь. В 11-13 ст. споруджено численні буддійські храми та ступи (в Па-гані та ін. містах). Поширені типи храмів - центричний (з 4 входами) та осьовий (з одним входом), зі ступінчастим завершенням і багатим орнаментальним різьбленням. У 14-18 ст. будували квадратні в плані міста-столиці (Пегу, Таунгу, Ава), створювали храмові комплекси. В централізованій бірман. д-ві (18 - поч. 19 ст.) розвивалось містобудування (дерев'яні комплекси палаців і монастирів). У колон, період 1886-1947 планування міст, типи і форми будівель повторювали англ. зразки. Після 1948 розгорнулося будівництво громад., пром і житл. споруд сучас. типу за проектами бірм. і зарубіжних архітекторів, у т. ч. радянських. Образотворче мистецтво. На тер. Б. збереглися наскельні зображення тварин і магічних знаків у печерах поблизу Таунджі, що належать до раннього неоліту. Храми прикрашалися різьбленням, статуями Будди, настінними розписами. В 19 ст. палаци оздоблювалися філігранною різьбою, великого розвитку набуло мистецтво оформлення книг, ткацтво, різьблення на слоновій кістці та лаку, литво і карбування на сріблі. В кінці 19 ст. виник станковий живопис (портретист У Чоун; у 20-х рр. 20 ст.-пейзажисти У Ба Ньян та У Ба Зо). Зі зростанням будівництва розвивається монументальний живопис. Серед. сучас. митців - У Ба Джі, У Сан Він, У Кін Маун, У Аун Со, У Луїн та ін. Розвиваються худож. ремесла.

Музика. Музика Б. має багатовікові традиції. Вона тісно пов'язана з танцями і театром. З нар. оркестрів найпоширенішим є сайн (з 1-ї пол. 16 ст.), який складається з патсайна (колового барабана), чейвайна (колового гонга), хне (бамбукового гобоя) та ін..У серед. 18ст. склалася нова школа бірм. музики. В сучас. Б. розвивається профес. музика. Створено держ. школи музики і драми в Рангуні й Мандалаї, Держ. бірм. оркестр (гастролював в СРСР 1956). Театр. Джерела театру Б.- в нар. і реліг. обрядах. Згадки про перші вистави належать до 11 ст. В 15 ст. театр. містерії - "нібаткінг" виконували мандрівні актори. Наприкінці 17 ст. формується придворний театр. У кінці 18 - 1-й пол. 19 ст. розвивається нац. драматургія (драми "Махотада" і "Папахейн" У Чін У та "Вейтхандайя" і "Водонос" У Паун П'я). В кін. 19 ст. в Рангуні збудовано приміщення першого постійного театру. Після проголошення незалежності Б. почався новий етап розвитку театру. Створені постійні й пересувні театр. трупи, нар. аматорські театри в селах. У виставах чільне місце належить музиці й танцям. Є театри маріонеток, тіней, приватні театр. школи. Кіно. Кіновиробництво в Б. почало розвиватися 1914. В 1920 вийшов перший худож. фільм "Любов і алкоголь" (реж. У Он Маун). У 1955 створено Раду з питань кіно, студію документальних фільмів, діють студії худож. фільмів. Іл. див. на окремому аркуші, с. 448-449.

Літ.: Куракова Л. И. Бирма. Природные районы и ландшафты. М., 1967; Азовский И. П. Бирма. М., 1970; Гаврилюк В. С. Зарубіжна Азія. К., 1974; Васильев В. Ф. Очерки истории Бирмы. 1885 - 1947. М., 1962; Можейко И. В., Узянов А. Н. История Бирмы. М., 1973; Нечитайло М. В. У Бірмі, в країні шанів. К., 1973; Такин Чит Маун. Заметки о политической жизни Бирмы. 1962 -1971. Пер. с бирм. М., 1976; Попов Г. П. Бирманская литература. М., 1967; Ожегов С. С. Архитектура Бирмы. М., 1970.

БіpмaБіpмaБіpмaБіpмa