Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ізб-імпос arrow ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ПОРТ
   

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ПОРТ

торговельний. Підпорядкований Чорноморському морському пароплавству. Розташований на пн.-зх. узбережжі Чорного м., на правому березі Сухого лиману, за 26 км від Одеси. Засн. 1958 як причали 4-го району Одеського морського порту. В 1961 виділений у самостійний мор. порт. В І. м. п. переробляють штучні (метал, труби, машини й устаткування, каучук, папір, бавовна, великотоннажні контейнери тощо), навалочні (руда, вугілля, пісок, добрива та ін.), насипні (зерно), наливні (олія й жири, вино) вантажі. В 1977 вантажооборот порту збільшився проти 1965 в 2,3 раза (проти 1958—в 35 раз). У порту впроваджено прогресивний метод перевалювання вантажів у великотоннажних контейнерах, обробку суден з горизонтальним способом перевантажування, освоєно ін. високопродуктивні технологічні процеси. В І. м. п. створено першу в СРСР укрупнену комплексну бригаду докерів-механізаторів, яку очолив А. А. Барановський. В 1978 введено в дію міжнар. залізничну поромну переправу Іллічівськ — Варна (Болгарія). І. м. п. нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1976).

В. І. Золотарьов.

 

Схожі за змістом слова та фрази