Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прото-псі arrow ПРОТОПЛАЗМА
   

ПРОТОПЛАЗМА

(від грец.— перший, первісний і— виліплене, утворене) — вміст живої клітини, включаючи її ядро і цитоплазму; матеріальний субстрат, з якого складаються організми. Уявлення про П. виникло і утвердилось у зв'язку з розвитком клітинної теорії. Термін "протоплазма" вперше застосував Я. Пуркинє (1839) для визначення формоутворювальної речовини зародка, подібної до камбію рослин. В 1882 польс. ботанік Е.

Страсбургер розділив поняття П. на каріоплазму і цитоплазму. Для П. всіх живих клітин характерна принципова єдність фізико-хім. властивостей і структурно-функціональної організації. П. рослинної й тваринної клітин містить (у % ): води 75—85, білка 10—20, ліпідів 2—3, неорганічних речовин 1. Сухий залишок П. на 96% складається з вуглецю, кисню, водню та азоту, на 3% — з кальцію, фосфору, калію, сірки; в невеликих кількостях в П. є йод, залізо, натрій, хлор, магній, мідь та ін. елементи. П.— багатофазна колоїдна система, в якій дисперсним середовищем є вода з розчиненими в ній неорганічними солями, а осн. дисперсними фазами — білки, ліпіди, нуклеопротеїди. П. являє собою не тільки неоднорідне, а й високо структуроване і компартментизоване (розділене перегородками — мембранами на відсіки, що виконують певні функції) середовище, якому властивий високий ступінь молекулярної організації. В структурній організації П. та її функціональній активності важлива роль належить мембранам біологічним. Останні розподіляють П. на окремі структури (див. Органоїди), обмежують дифузію речовин, одночасно створюють специфічну орієнтацію полі ферментативних систем, на яких можуть локалізуватися певні типи реакцій.

А. Ф. Карась.