Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сван-сева arrow СВІТЛОТЕХНІКА
   

СВІТЛОТЕХНІКА

— галузь науки і техніки, пов'язана з проблемами одержання й застосування світла. Першими джерелами світла, що ними користувалися в давнину, були вогнища та запалені скалки з сухого дерева. Згодом з'явилися світильники, в яких полум'я підтримувалось на кінці пучка вовни (або ґноту з тканини), зануреного в жир або олію. З 17 ст. почались наук. дослідження в галузі С. (праці X. Гюйгенса, І. Ньютона, П. Бугера, М. В. Ломоносова, Й. Г. Ламберта, Т. Юнга, В. В. Петрова та ін. вчених). З серед. 19 ст. з освітлювальною метою використовували гас. Конструкцію однієї з перших гасових ламп запропонував львівський аптекар І. Лукашевич. У 1872 О. М. Лодигін створив лампу розжарення, яку вдосконалив Т. Едісон. Пізніше (1876) П. М. Я6лочков винайшов дугову вугільну лампу (свічка Яблочкова). В подальшому були розроблені люмінесцентні лампи, газорозрядні лампи високого тиску, металога-логенні лампи та ін. Розвиток С. сприяв становленню електроніки. В С. виділяють освітлювальну техніку, засоби якої використовують для освітлення (див. також Світлові прилади), техніку світлосигнальну — для оптичної сигналізації (див. також Семафор, Світлофор, Маяк), а також опро-мінювальну техніку, застосовувану при світлолікуванні, знезаражуванні води і харч. продуктів, сушінні лакофарбових покриттів тощо. Крім того, до С. належать світлопроекційна техніка, використовувана при кінозніманні, копіюванні (див. Кінокопіювальний апарат, Копіювальний апарат) га проеціюванні (див. Кінопроекційний апарат. Проекційний апарат), і техніка світловимірювальна (див., напр., Фотометрія). Важливими галузями є будівельна С. (див. Будівельна фізика), а також С, пов'язана з перетворенням енергії світла на ін. види енергії. Значний вклад в розвиток С. внесли С. І. Вавилов, М. А. Шателен та ін. рад. вчені. Проблеми С. досліджують у Всесоюзному н.-д., проектно-конструкторському і технологічному світлотех. ін-ті (Москва), Всесоюзному н.-д., проектно-конструкторському і технологічному ін-ті джерел світла (Саранськ), Московському енергетичному ін-ті. Питання С. розглядаються, зокрема, в голографії, інфрачервоній техніці, квантовій електроніці, оптоелектроніці, обчислювальній техніці (оптична пам'ять), висвітлюються в наук.-тех. журналі "Светотехника". СРСР — член Міжнар. комісії по освітленню і Міжнар. електротехнічної комісії. Засоби С. застосовуються в усіх галузях пром-сті, сільського г-ва, у мистецтві (див. Кольоромузика), зв'язку (див. Оптичний зв'язок), кінематографії, у військ. справі, побуті, на транспорті тощо.

Літ.: Гуторов М. М. Основы светотехники и источники света. М., 1968; Гусев Н. М., Макаревич В. Г. Световая архитектура. М., 1973; Карякин Н. А. Световые приборы. М., 1975

В. В. Платонов