Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗАТРИМАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО
   

ЗАТРИМАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО

- захід крим.-процес, примусу, який полягає у ко-роткочас. затриманні (позбавленні волі) без санкції прокурора особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з метою з'ясування причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Конституція України передбачає, що у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчас. запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви затримання, роз'яснено його права і надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожен затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про затримання має бути негайно повідомлено родичів затриманого (ст. 29). Відповідно до п. 13 «Перехідних положень» протягом 5 років після набуття чинності Конституцією (тобто з 28.VI 1996) зберігається існуючий порядок тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.

Затримати особу за підозрою у вчиненні злочину мають право орган дізнання, слідчий, нач. слідчого відділення, відділу, управління і прокурор лише за наявності однієї з таких підстав: коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення; коли очевидці, в т. ч. потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин; коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому чи в його житлі було виявлено явні сліди злочину. За наявності ін. даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли вона намагалася втекти або коли ця особа не має пост, місця проживання, або коли не встановлено особу підозрюваного (ст. 106 Кримінально-процесуального кодексу України). Водночас зак-во України, визначаючи гарантії недоторканності особи щодо нар. депутатів України і суддів, взагалі забороняє їх затримувати за підозрою у вчиненні злочину і за наявності зазначених підстав. Якщо таке затримання відбулося, вони підлягають негайному звільненню після з'ясування їх особи: ст. 27 Закону «Про статус народного депутата України» (1992), ст. 13 Закону України «Про статус суддів» (1992).

Про кожний випадок 3. п. орган дізнання чи слідчий зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, години, дня, місяця, року, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному права мати побачення із захисником до першого допиту і протягом 24 годин зробити письм. повідомлення прокурору, а також на вимогу прокурора подати матеріали, що стали підставою для затримання. Протокол затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Протягом 48 годин з моменту одержання повідомлення про здійснення затримання прокурор зобов'язаний дати санкцію на взяття під варту або звільнити затриманого. Строк затримання особи за підозрою у вчиненні злочину, що не може перевищувати 72 годин, обчислюється з моменту доставлення цієї особи до органу дізнання, слідчого чи ін. посад, особи, яка має право проводити затримання, а якщо затримання зазначеної особи проводиться на підставі постанови про затримання, винесеної органом дізнання, слідчим або прокурором, — то з моменту фактичного її затримання. Разом з тим закон, враховуючи певні об'єктивні виключні обставини, допускає і більш тривалий строк затримання особи за підозрою у вчиненні злочину. Так, згідно із ст. 67 Кодексу торговельного мореплавства України капітан морського судна, яке перебуває у плаванні, має право затримати особу, яка підозрюється у вчиненні кримінально караного діяння, до передачі її відповідним правоохоронним органам у першому порту України. У разі необхідності він може направити цю особу і матеріали дізнання в Україну на ін. судні, зареєстрованому в Україні. Процесуальне 3. п. з оформленням його відповідним протоколом проводиться лише після порушення крим. справи. Фактичне ж (фіз.) затримання (захоплення) і доставлення затриманого до органу поперед, розслідування, що може здійснюватися як працівниками міліції чи ін. органів дізнання, слідчим, так і ін. посад, особами, представниками громадськості, гр-нами, можливе і до порушення крим. справи.

Затримавши особу за підозрою у вчиненні злочину, орган дізнання чи слідчий зобов'язаний роз'яснити підозрюваному його процес, права, в т. ч. право мати захисника і побачення з ним до першого допиту, та скласти про це окр. протокол (крім протоколу затримання), допитати його негайно (а при неможливості негайного допиту — не пізніше 24 годин після затримання) про обставини, що стали підставою для затримання, а також про всі ін. відомі затриманому обставини даної справи.

Місцями тримання затриманих осіб є відповідні камери в ізоляторах тимчас. тримання затриманих і взятих під варту осіб, служб, приміщення прикорд. військ, штрафні ізолятори випр.-труд. установ, дисциплінарні ізолятори виховно-труд. установ, каюти на мор. суднах, камери на гарніз. гауптвахтах тощо. Затримані особи несуть обов'язки і мають права, встановлені зак-вом для гр-н України, з певними обмеженнями, що випливають передусім з режиму в місцях тримання.

Затримані особи підлягають звільненню, якщо: 1) не підтвердилася підозра у вчиненні злочину; 2) відсутня необхідність застосування до затриманого запобіж. заходу у вигляді взяття під варту; 3) закінчився встановлений законом строк затримання. Якщо підстави для затримання відпали, орган дізнання чи слідчий повинен ухвалити постанову про звільнення затриманого, не чекаючи вказівки прокурора, який здійснює нагляд за законністю поперед, розслідування. Прокурор має право у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитися з док-тами, на підставі яких цих осіб затримано, і негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває у місцях тримання затриманих. Звільнення провадиться начальником місця тримання затриманих на підставі постанови дізнавача, слідчого або прокурора негайно після її надходження. Якщо у встановлений законом строк постанова зазначених осіб до місця тримання не надійшла, начальник місця тримання затриманих звільняє цю особу і повідомляє про її звільнення прокуророві, слідчому або дізнавачеві, про що складає протокол. При необхідності адміністрація місця тримання повинна забезпечити звільнену особу безплатним проїздом до місця проживання і на її прохання видає довідку про час перебування у місці тримання. У разі закриття крим. справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або за недоведеністю участі особи у вчиненні злочину, а також у разі постановления виправдувального вироку орган дізнання, слідчий, прокурор чи суд зобов'язані роз'ясн ити особі порядок поновлення її порушених прав і вжити необхід. заходів до відшкодування шкоди, завданої особі незаконним затриманням за підозрою у вчиненні злочину (ст. 53і КПК; Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», 1994).

Літ.: Короткий Н. Н. Процес, гарантии неприкосновенности личности подозреваемого и обвиняемого в стадиипредварит, расследования. М., 1981; Петрухин И. Л. Не-прикосновенность личности и принуждение в угол, процессе. М., 1989; Михайленко А. Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. К.,1999; Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Крим,процес України. К., 1999; Михеєнко М. М., Шибіко В. П., Дубинський А. Я. Наук.-практ. коментар Крим.-процес. кодексу України. К., 1999.

В. П. Шибіко.

 

Схожі за змістом слова та фрази