Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОСНОВНИЙ ЗАКОН ПРО ТРУДОВЕ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
   

ОСНОВНИЙ ЗАКОН ПРО ТРУДОВЕ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

— нормативний акт, прийнятий ВУЦВК 27.У 1922. Заклав прав, засади принципово нового підходу (трудового) до організації землекористування. За цим Законом кожне земельне т-во одержало право обирати будь-який спосіб землекористування: товариський, общинний, змішаний тощо. Право вільного вибору способу землекористування поширювалося на сільськогосп. колективи та окремі двори, які мали право вийти з т-ва. Таким дворам за їх вимогою виділялася із заг. масиву відповідна зем. ділянка. Враховувалися якість землі, а також необхідність поєднання спільних та індивід, інтересів. Декілька господарств (дворів) мали право при виході із зем. т-ва вимагати виділення їм землі в одному місці.

Закон закріплював гарантії прав труд, землекористувачів. Зафіксовано положення, що ніхто не може бути позбавлений землі, крім випадків, прямо передбачених цим актом. Був наведений перелік підстав для припинення права труд, землекористування і названі категорії суб'єктів зазначеного права, за якими зберігаюся право користування землею. При вилученні зем. ділянки для держ. або сусп. потреб землекористувачеві гарантувалися надання ділянки замість тієї, що вилучається, в ін. місці і відшкодування збитків у повному обсязі. Купівля-продаж, дарування, застава землі були заборонені, а в разі порушення цієї заборони зазначені угоди вважалися недійсними. Особи, винні в їх укладанні, притягувалися до крим. відповідальності й втрачали право користування зем. ділянкою. О. з. про т. з. допускав оренду як тимчасове і платне користування землею, а також визначав умови її здійснення. Зем. ділянку повністю або частково можна було здати в оренду на період однієї сівозміни або на строк не більше З років. У виключних випадках цей строк не міг перевищувати 6 років. Серед форм орендної плати називалися гроші, продукти та ін. Орендована земля повинна була оброблятися тільки силами самого орендаря. Передбачалося, що орендні відносини оформляються угодою у письм. або усній формі; вона ставала чинною після її держ. реєстрації. На орендаря покладався обов'язок старанно і раціонально використовувати зем. ділянку, сплачувати збори, податки і повинності. При порушенні сторонами зобов'язань угоди вона могла бути розірваною.

Принципові положення акта були покладені в основу дальшого формування зем. зак-ва УСРР.

Літ.: Гуров П. Я. Осн. закон о труд, землепользовании (в вопросах и ответах). М., 1922; Постановление Всеукр. Центр. Исп. К-та от 27 мая 1922 г. «Осн. закон о труд, землепользовании». «Вестник советской юстиции», 1922, № 5-7.

М. В. Шульга.

 

Схожі за змістом слова та фрази