Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМ
   

КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМ

(франц., від лат.— устрій, установлення, положення) — доктринальне поняття, вживане як в юрид. науці, так і в сусп. науках у цілому. Виділяють кілька аспектів цього поняття. Передусім К. трактують як політико-правову ідеологію, історично пов'язану з феноменом конституції. Його розглядають як певне інтелектуальне узагальнення, притаманне розвитку політ.-правової думки в конкр. країні, і як персоніфіковану концепцію (концепції), сформульовану окр. видатними авторами (напр., в Україні — К. М. П. Драгоманова, К. М. С. Грушевського, К. С. С. Дністрянського тощо). Водночас К. нерідко узагальнено сприймається як сусп.-політ, рух, спрямований на реалізацію відповідних ідей.

Іноді К. ототожнюють з деякими ознаками політ, системи в цілому, з конст. методами управління держ. справами. Таке тлумачення К. має істор. традицію, пов'язане з практикою обмеженої монархії часів англ. революції 17 ст. і навіть давніших часів. З 18 ст. на європ. континенті поняття К. стали трактувати як держ. правління, обмежене конституцією — актом найвищої юрид. сили. В основу такого розуміння були покладені концепції природ, права, нар. суверенітету і поділу влад. К. також розглядають як власне конст. норму, як практику відповідного регулювання сусп. відносин. Подібне сприйняття К. було відоме і рад. державознавству 70—80-х рр. Водночас заперечувався «буржуазний» принцип поділу влад, абсолютизувалася рад. модель здійснення держ. влади.

З огляду на критерії, прийняті у сучасній юрид. науці, можна сформулювати два визначення К.:

1) К. — це сусп.-політ, режим, за якого функціонують д-ва та її інститути, взаємні стосунки людини і д-ви. Цей режим є системою правових зв'язків між сусп-вом, д-вою та індивідом, що виникають у процесі реалізації норм конституції та ін. джерел конст. права. Змістову основу К. виражає формула «конституційно-правова норма + практика її реалізації». Виходячи з того, що конст.-правові норми регламентують і питання організації та діяльності «недержавних» елементів політ, системи (напр., політ, партій), К. можна водночас визначити як режим існування та функціонування політ, системи сусп-ва у цілому. Але таке визначення є допоміжним до наведеного вище. Явище К. насамперед кореспондоване д-ві, адже конституція є осн. законом д-ви.

2) К. є правовою (конституційною) ідеологією, яка відображає і прогнозує розвиток відповідної нормотворчості та нормозастосування. Йдеться саме про правову ідеологію, формулювання і дослідження якої пов'язане із застосуванням наук, інструментарію юрид. науки. Наведені визначення К. як специф. режиму, що характеризує д-ву, і власне юридичної за змістом ідеології значною мірою збігаються.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази