Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОНФОРМІЗМ
   

КОНФОРМІЗМ

(франц. — угодовство, пристосовництво, від пізньолат. — подібний, відповідний) — пасивне сприйняття існуючого порядку речей, пануючих поглядів, некрит. наслідування якогось зразка індивідами та соціальними групами. У правовій сфері К. — прагнення пристосуватися до зовнішніх обставин і норм права, підпорядкування власної поведінки поглядам і діям оточення. Терміном «конформізм» звичайно називають здатність індивіда підкоритися тискові групи, внаслідок чого він сприймає і відтворює домінуючі думки та настанови, прагнучи запобігти конфлікту з групою. Як реакція на вимоги, що їх висуває до індивіда сусп-во в цілому чи конкр. група, К. може бути позитивним (соціально корисним), коли йдеться про додержання лептим. норм поведінки, і негативним (соціально шкідливим), коли мовиться про сприйняття антисусп. поглядів. Конформістська поведінка грунтується на таких індивід, якостях і рисах, як консерватизм, стереотипність мислення, безініціативність, схильність до зовн. впливу і готовність підкоритися йому. Мотивами конформістської поведінки у соціально-правовій сфері можуть бути: підкорення особи встановленим правилам правомір. поведінки, засноване на пасивному ставленні до існуючого правового порядку; прагнення індивіда запобігти обговоренню у колективі його особливої думки; побоювання втратити довіру близьких, друзів та знайомих; бажання заслужити прихильність і повагу людей, з котрими індивід пов'язаний особистими стосунками.

Н. М. Пархоменко.

 

Схожі за змістом слова та фрази