Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow ААХЕНСЬКИЙ КОНГРЕС 1818
   

ААХЕНСЬКИЙ КОНГРЕС 1818

- перший дип. конгрес, скликаний д-вами Священного Союзу 1815—33: Росією, Австрією, Англією, Пруссією та Францією 30.ІХ-21.ХІ 1818 у м. Аахені (Німеччина). У ньому взяли участь рос. цар Олександр І, австр. і англ. міністри закорд. справ К. Меттерніх та Р. Каслрі, прус, канцлер К. Гарденберг, франц. герцог А. Рішельє. Рішення А. к. 1818 були спрямовані на зміцнення нового між-нар. порядку в Європі, запровадженого Четверним союзом після наполеон, війн, у яких Франція зазнала поразки. Основу цього правопорядку становили зміцнення принципу абсолютизму і захист його від рев. рухів шляхом застосування інтервенції для їх придушення. Водночас у рамках Четверного союзу «великі держави» зобов'язалися підтримувати політ, принцип «балансу сил», що діяв у Європі від часів укладення Вест-фальського миру 1648 і до порушення його наполеон. Францією. Однак цей принцип не міг бути повністю реалізований, зважаючи на суперечливі інтереси кожної з «великих держав». А після Кримської війни 1853—56 він взагалі перестав діяти. Згідно з прийнятою на А. к. 1818 конвенцією окупац. війська мали залишити Францію, а останню зобов'язано завершити сплату контрибуції. Наступна конвенція підтвердила Четверний союз, створений з метою реставрації у Франції монархії Бурбонів, і надала гарантії неповернення країни до бонапартистського режиму. Після цього Франція на А. к. 1818 дістала право приєднатися до Союзу чотирьох держав, який став Союзом п'яти. Держави-союзниці гарантували також новий поділ кордонів європ. держав, закріплений на Віденському конгресі 1814—15. Намагаючись продемонструвати спільне прагнення до співробітництва, заснованого на міжнар. праві, учасники А. к. 1818 у підсумковій декларації заявили про свою солідарність у підтриманні «міжнародного права, спокою, віри та моральності, благочинна дія яких так похитнулася у наші часи злощасні». На додаток до Віденського регламенту 1815 учасники А. к. 1818 підписали Протокол про ранг міністра-резидента, що відповідав класові дипломата і займав у ієрархії дип. рангів місце між посланником та повіреним у справах з акредитацією при главі д-ви. В наш час він майже не застосовується. Не передбачений він і в законодавстві України.

Літ.: Nussbaum A. A Concise History of the Law of Nations. N. Y., 1947; Parkinson F. The Philosophy of International Relations. London, 1977. в. h. Денисов.

 

Схожі за змістом слова та фрази