Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow К-кел arrow КАЙЗЕР
   

КАЙЗЕР

(нім. Kaiser, від лат. Caesar — цезар) — титул імператорів Священної Римської імперії германської нації (962—1806) і Німецької імперії (1871 — 1918). Імперія, засн. 962 нім. королем Отгоном після підкорення Пн. і Серед. Італії (разом з Римом), успадкувала деякі зовн. атрибути держ. влади Риму, в т. ч. титул К. Упродовж 10 — 1-ї пол. 13 ст. влада К. в імперії не підлягала сумніву, він був одним з наймогутніших верх, правителів у тогочас. Європі, вивищувався над папами римськими та єпископами. Проте з 2-ї пол. 13 ст. спостерігається поступове ослаблення влади К., що виявилося у втраті контролю над Італією, розпаді Німеччини на окр. князівства. Від 1338 титул К. став надаватися нім. королям без ритуалу коронації у Римі.

З 1438 імператорська корона і, відповідно, кайзерівський титул закріпилися за австр. династією Габсбургів. їх намагання посилити владу К. були безуспішними, загальноімп. інститути дедалі більше набували форм., декларат. вигляду. 1804 останній К. —Франц II прийняв спадковий титул австр. імператора, а 1806 остаточно відмовився від корони імператора Священної Римської імперії герм, нації. Після перемоги Пруссії у франко-прусській війні 1870— 71 та об'єднання Німеччини (1871) нім. князі проголосили прус, короля Вільгельма І нім. імператором з титулом К. Проте реставрація мала недовговіч. характер. Наступник Вільгельма І — Вільгельм II (1888—1918) — поступово втрачав важелі керування д-вою. Перша світ, війна 1914—18 каталізувала процес зосередження влади в руках військової верхівки тогочас. Німеччини. Листопадова революція 1918 ліквідувала імп. владу і, відповідно, інститут К.

В. Ф. Смолянюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази