Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow шид-шлю arrow ШЛУНОК
   

ШЛУНОК

— розширена частина травного тракту (див. Травна система), де відбуваються депонування їжі та її мех. і хім. обробка (див. Травлення). Як частина кишечника Ш. диференційований вже у деяких безхребетних (кишковопорожнинних, плоских та кільчастих червів). У хребетних тварин Ш. являє собою розширений відділ передньої кишки. Але у круглоротих та деяких риб Ш. недиференційований, у багатьох риб нечітко відокремлений від стравоходи і кишечника; у земноводних — відокремлений. Ш. птахів складається з двох самостійних відділів— залозистого і м'язового. Найскладніше побудований Ш. ссавців, в якому розрізняють вхідний і вихідний відділи, дно і тіло. У більшості жуйних тварин Ш. чотирикамерний, складається з рубця, сітки, книжки і сичуга. Існують п'яти- і шестикамерні Ш. (напр., у деяких китів). Залежно від будови слизової оболонки розрізняють Ш. залозисті, або кишкового типу (у людини, кішки, собаки), беззалозисті, або стравохідного типу (у качкодзьоба, єхидни), і змішані, або стравохідно-кишкового типу (у коней, свиней). У більшості ссавців залози Ш. диференційовані. У людини Ш. міститься у верхньому відділі черевної порожнини між стравоходом і дванадцятипалою кишкою (див. іл. до ст. Анатомія на окремому аркуші, т. 1, с. 129). Він має форму гачка з великою і малою кривизною. Ємність Ш. дорослої людини 2—3 л. В Ш. людини розрізняють кардіальний відділ, дно, тіло, антральний відділ і воротар. В кардіальному відділі "замикальний" апарат перешкоджає викиданню вмісту Ш. у стравохід. Антральний відділ забезпечує порційну евакуацію їжі зі Ш. в дванадцятипалу кишку, а воротар перешкоджає викиданню вмісту дванадцятипалої кишки у Ш. Стінка Ш. складається зі слизової оболонки, підслизової, м'язової і серозної оболонки. Слизова оболонка Ш. утворює складки, які легко розпрямляються і формують вздовж малої кривизни т. з. шлункову доріжку. В слизовій оболонці є численні заглиблення. Це шлункові ямки, куди відкриваються вивідні протоки шлункових залоз, які виробляють шлунковий сік. Серед клітин шлункових залоз розрізняють обкладові, головні, q-клітини та ін. Обкладові клітини слизової оболонки III. виробляють соляну к-ту, головні — пепсин, пепсиноген, хімозин (див. Сичужний фермент), q-клітини слизової оболонки антрального відділу Ш.— гастрин тощо. М'язова оболонка Ш. забезпечує перемішування і пересування вмісту Ш. Кровопостачання Ш. здійснюється шлунково-сальниковими і шлунковими артеріями, іннервація — блукаючими нервами і черевними нервовими сплетеннями, а також внутрішньостінковою нервовою системою, яка представлена трьома сплетеннями — під слизовим, міжм язовим і підсерозним. З хвороб III. найпоширеніші гастрит, виразкова хвороба, пухлини. Див. також Гастроентерологія. Шлунково-кишкові гормони.

В. Ф. Саєнко.