Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІМЕННИЙ УКАЗ
   

ІМЕННИЙ УКАЗ

- у цар. Росії юрид. форма волевиявлення самодерж. і необмеженої влади монарха. Мав силу закону. На відміну від т. з. оголошуваних указів у словес, формі І. у. завжди видавалися у письм. формі і були звернені, як правило, до відповідних держ. установ або посад, осіб — сенату, колегій чи міністерств, губернаторів, генерал-прокурорів тощо.

Перші І. у. відомі ще з часів царювання Михайла Федоровича (1-а пол. 17 ст.). Особливо широко послуговувався ними Петро І [«Про заснування губерній та про розпис до них міст» від 18(29).УІІ 1708, «Про фіскалів» від 2(13).III 1711 — спец, штат чиновників для негласного контролю за діяльністю державного апарату та ін.]. І. у. були затверджені Військовий статут (1716), Морський статут (1720), Статут про успадкування престолу (1722) тощо.

З утворенням Державної ради (1810) питома вага іменної форми указного зак-ва в Росії істотно зменшилася. Здебільшого І. у. видавалися з питань, які мали особливе політ, значення. Напр., 10(23).IV 1905 видано І. у. про майнову відповідальність сільс. громад, селяни яких брали участь у заворушеннях у Прибалтиці. Були також І. у. з питань експропріації, призову на військ, службу чинів запасу, визначення щоріч. кількості рекрутів тощо. І. у., які мали загальнодерж. значення і не належали до таємних, оприлюднювалися шляхом публікації та включалися до Зводу законів Російської імперії.

Літ.: Коркунов Н. М. Указ и закон. СПб., 1894; Його ж. Рус. гос. право, т. 2. СПб., 1909; Палиенко Н. И. Закон и адм. распоряжение. «Киев, университ. изв.», 1898, кн. 12; Його ж. Осн. законы и форма правления в России. X., 1910; Казанский П. Е. Власть всерос. императора. «Записки имп. Новорос. ун-та юрид. ф-та», 1913, в. 11.

Ю. Я. Касяненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази