Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ноз-нят arrow НОРМАНСЬКА ТЕОРІЯ
   

НОРМАНСЬКА ТЕОРІЯ

— антинаукова теорія в дворянській і буржуазній історіографії 18—20 ст. її створили і пропагували реакційні нім. історики, які працювали в 2-й пол. 18 ст. в Росії (Г. 3. Байєр, Г. Ф. Міллер, А. Л. Шлецер). Намагаючись виправдати іноз. засилля в Росії, в т. ч. і в рос. науці, історики-норманісти, спираючись на легендарний переказ "Повісті временних літ" про трьох варязьких князів Рюрика, Синеуса і Трувора, нібито запрошених слов'янами на князювання, утверджували концепцію про вирішальну роль варягів (норманнів) у створенні давньорус. д-ви і формуванні її матеріальної і духовної культури. За Н. т. норманське походження має і сам термін Русь. Згодом і серед рос. дворянських (М. М. Карамзін та ін.) і бурж. істориків з'явилися прибічники і послідовники Н. т. Неспроможність Н. т. була очевидною для передових учених Росії, як тільки ця теорія виникла. Проти неї активно виступали М. В. Ломоносов, пізніше — рос. революц. демократи В. Г. Бєлінський, О. І. Герцен, історики Д. І. Іловайський, С. А. Гедеонов, М. О. Максимович. Критикуючи окремі положення Н. т., історики 19 ст., проте, не змогли розкрити її анти-наук. змісту, ворожої політ, спрямованості. В Зх. Європі й Америці положення Н. т. увійшли складовою частиною в бурж. концепцію історії Київської Русі. Для сучас. норманізму характерною є оборонна позиція. Історики-норманісти, всупереч археол. і писемним джерелам, намагаються довести, ніби норманни відіграли вирішальну роль у формуванні пануючого класу, походженні великого землеволодіння, розвитку торгівлі й прокладанні торг. шляхів Київської Русі. Для багатьох бурж. і бурж.-націоналістичних істориків Заходу норманізм став зброєю ідеологічної боротьби.

Рад. вчені (Б. Д. Греков, М. М. Тихомиров, Б. О. Рибаков, Л. В. Черепній, В. Т. Пашуто та ін.), спираючись на величезний археол. матеріал, переконливо довели, що виникнення давньорус. д-ви було зумовлене процесами внутр. соціально-екон. і сусп.-політ. розвитку слов'ян. Перші держ. утворення з'явились у сх. слов'ян уже в 6 ст. (поляни, древляни, сіверяни та ін.). На межі 8 і 9 ст. у Серед. Придніпров'ї, на базі міжплемінних князівств, утворилося держ. об'єднання — Руська земля, а в 2-й пол. 9 ст. завершився процес формування давньорус. д-ви. Норманни, які потрапляли на Русь і вступали на службу до давньорус. феод. верхівки, не лишили помітного сліду в багатій матеріальній і духовній культурі Київської Русі, оскільки досить швидко злилися з корінним населенням і ослов'янились. Ці факти спростовують антинаукові твердження норманістів.

Літ.: Шушарин В. П. О сущности и формах современного норманизма. "Вопросы истории", 1960, № 8; Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. М., 1963; Шаскольский И. П. Норманская теория в современной буржуазной науке. М.-Л.,1965.

П. П. Толочко.

 

Схожі за змістом слова та фрази