Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow фонди-франк arrow ФОРТЕЦЯ
   

ФОРТЕЦЯ

(італ. fortezza — укріплення) — укріплений пункт (місто) з довгочасними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням і різними припасами, підготовлений до тривалої кругової оборони. Ф. були ще в рабовласницьких д-вах, зокрема в Пн. Причорномор'ї. В Київській Русі в 11 ст. відомо бл. 90 укріплених міст (градів), у т. ч. Київ, Новгород. У середині Ф. містилась цитадель (у Київській Русі наз. дитинцем, з 14 ст. в давньоруських князівствах — кремлем). За середніх віків у Зх. Європі Ф. зводили у вигляді укріплених замків (на тер. України в Луцьку, 14 ст.; в Хотині, 14—15 ст.; Кам'янці-Подільському, 15—16 ст., та ін.). З появою артилерії (14 ст.) кутові башти замінено бастіонами.

В середині 19 ст. з'явилися фортові Ф., які складалися з ядра (як правило, старої Ф.) і винесених уперед окремих фортів. У період між 1-ю і 2-ю світовими війнами військ.-інженерна наука відмовилася від фортової Ф.' замість Ф. зводили укріплені райони та укріплені смуги.

фортеця - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази