Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow акан-алгон arrow АЛБАНІЯ
   

АЛБАНІЯ

Народна Соціалістична Республіка Албанія (НСРА) - держава на Пд. Зх. Балканського п-ова. Омивається Адріатичним та Іонічним морями. В адм. відношенні поділяється на 26 районів. Столицю виділено в окрему адм. одиницю. Карти див. на окремому аркуші, с. 88-89. Державний лад. НСРА-соціалістична держава. Діюча Конституція, прийнята у грудні 1976, проголосила А. Народною Соціалістичною Республікою. Найвищий орган державної влади - однопалатні Народні збори (250 депутатів), які обираються всіма громадянами строком на 4 роки. У період між сесіями Народних зборів їхні функції виконує обирана ними Президія Народних зборів. Найвищий виконавчий орган А.- Рада Міністрів (уряд), очолювана головою уряду. Місц. органами держ. влади є відповідні народні ради.

Природа. Узбережжя Адріатич-ного м. переважно низовинне, на Пд.- гористе. Бл. 70% території А. займають Пн. Албанські Альпи (Проклетіє) вис. до 2692 м і Пд. Альпи. Між ними - Центральний масив, розчленований долинами річок. Уздовж узбережжя - погорбована приморська низовина. Поклади хромітів, нафти, бітуму, залізо-нікелевих і мідних руд. Клімат субтропічний, середземноморський; пересічна т-ра липня + 24, +25°, січня +3, +9°. Опадів понад 1000 мм на рік. Річки гірські, несудноплавні; найбільші з них - Дрин, Семані, Шкумбіні. В межах А.- частини великих озер: Скадарського, Охридського, Преспи. На рівнині переважають коричневі грунти, в горах - бурі гірсько-лісові. Понад 40% площі вкрито лісами (дуб, бук, каштан та ін.). На узбережжі - вічнозелена рослинність середземноморського типу. В А.- 4 нац. парки. Населення. Осн. населення - албанці (бл. 96% ). Живуть також греки, волохи та ін. Пересічна густота населення- 86 чол. на 1 км2 (1975). 33,8% населення (1971) живе в містах. Найбільші міста: Тірана, Дуррес, Шкодер, Вльора. Історія. Найдавнішим населенням А. були пеласги (неоліт), іллірійці (з 2-го тис. до н. е.). В 2 ст. до н. е. тер. сучас. А. завоював Рим, з 395 по 1347 вона входила до складу Візантії; пізніше окремі її частини були під владою болг. і серб, феодалів. З 1389 почалося завоювання А. Османською імперією. Внаслідок всенар. повстання на чолі з Скан-дербегом у серед. 15 ст. майже всю А. було визволено, але 1479 її знову загарбали турки. Не раз протягом 500 років алб. народ повставав проти тур. поневолення. Відомості про героїчну боротьбу алб. народу проти іноз. гнобителів надійшли на Україну від албанців (арнаутів), які в 17-18 ст. значними групами селилися на півден-ноукр. землях. Під впливом рос. революції 1905-07 і молодотур. революції 1908 в А. навесні 1912 вибухнуло народне повстання проти османського панування, і 28.XI у Вльорі з'їзд представників різних верств населення проголосив А. незалежною д-вою. Тимчасовий уряд очолив І. Кемаль-бей. Проте фактично над А. було встановлено протекторат імперіалістичних д-в. Велика Жовтнева соціалістична революція викликала нове піднесення визвольної боротьби алб. народу. Нар. повстання (червень 1924) повалило уряд феод.-мусульманської кліки А. Зогу. Проте в грудні 1924 він за допомогою іноз. імперіалістів знову захопив владу в А., оголосивши себе спочатку президентом республіки, а 1928 - королем. А. фактично перетворилася на італ. колонію. В квітні 1939 фашист. Італія окупувала А. В 1941 з окремих комуністичних груп, що виникли в А. в 30-х рр., оформилася Компартія А. (з 1948 - Албанська партія праці), яка очолила партизанську боротьбу. Партизанські загони А. реорганізувалися в Нар.-визвольну армію. До осені 1943 значну частину тер. А. було очищено від італ. окупантів, але відразу ж після капітуляції Італії в А. вдерлися нім. фашисти. В дні переможного наступу рад. військ на Балканах Нар.-визвольна армія А. 17.XI 1944 визволила Тірану, а 29.XI 1944 - всю Албанію. 11.І. 1946 А. було проголошено нар. республікою. Протягом 1944-46 її уряд здійснив ряд докорінних соціально-екон. перетворень. Це створило умови для переходу нар.-демократичної д-ви до будівництва основ соціалізму. Рад. Союз подав безкорисливу допомогу А. в здійсненні індустріалізації країни, механізації с. г. В лютому 1949 А. увійшла до Ради Економічної Взаємодопомоги, підписала Варшавський договір 1955. З 1955 А.- член ООН. Після 1960 керівники Албанської партії праці (АПП) вдалися до розкольницьких дій щодо соціалістичної співдружності й міжнар. комуністичного руху, виступили проти положень, вироблених міжнар. Нарадами представників комуністичних і рооітн. партій 1957, 1960, 1969. А. припинила участь у роботі РЕВ (1962), заявила про вихід з Організації Варшавського Договору (вересень 1968), в якій фактично з 1961 участі не брала. Рад. Союз виступає за відновлення й нормалізацію міждерж. відносин з Албанією. Л. О. Суярко.

Політичні партії, профспілки та інші громадські організації. Албанська партія праці (АПП), засн. 1941. Демократичний фронт Албанії (ДФА), засн. 1942. Професійні спілки Албанії, засн. 1945. Входять до ВФП. Спілка трудящої молоді Албанії, виникла 1949 внаслідок об'єднання Спілки комуністичної молоді (заснована 1941) і Спілка нар. молоді (засн. 1943). Входить до ВФДМ. Спілка албанських жінок, засн. 1943. Входить до МДФЖ.

Народне господарство. Після встановлення народної влади за період 1944-60 г-во А. досягло певних успіхів. У цей час розвиток її економіки спирався на допомогу СРСР та ін. соціалістичних країн (за допомогою Рад. Союзу в А. збудовано 45 підприємств та ін. нар.-госп. об'єктів). Були здійснені докорінні соціально-екон. перетворення: націоналізовано пром-сть, банки, оптову торгівлю, засоби транспорту і зв'язку, проведено агр. реформу, колективізацію с. г., запроваджено монополію зовн. торгівлі. А. перетворилась на агр.-індустріальну країну. В період виконання третього (1961-65) і наступних п'ятирічних планів темпи екон. розвитку А. значно уповільнилися.

Промисловість. В пром-сті А. найбільшу питому вагу мають харч., легка, гірничодобувна та деревообр. галузі. Енергетика базується на використанні нафти та гідроенергії. В 1975 вироблено 1,7 млрд. квт o год електроенергії. Видобувають нафту (2,4 млн.т, 1975), хромову (800 тис. т - 1-е місце в Зх. Європі), залізо-нікелеві та мідні руди, бітуми. Харч, пром-сть представлена цукр., олійножировою, рибо- та плодоконсервною, виноробною, тютюновою галузями; легка - переважно текстильною. Діють окремі підприємства хім., металообр., машинобудівної, деревообр. пром-сті. Осн. пром. центри - Тірана, Ельбасан, Фіє-рі, Корча, Шкодер. Сільське господарст-в о. Осн. галузь - землеробство. Посівна площа - понад 560 тис. га (майже 20% тер. країни), близько 230 тис. га зрошується. Найбільше продовольче значення мають кукурудза і пшениця. Валовий збір зерна 1975 становив 600 тис. т. Вирощують також картоплю, овочі. Гол. тех. культури - бавовник, тютюн, цукр. буряки. Розвинуті виноградарство, вирощування оливок і цитрусових. Садівництво. Тваринництво має екстенсивний характер, переважають вівчарство та козівництво. В 1975 вироблено 58 тис. т м'яса, 350 тис. т молока. Гол. вид транспорту - автомобільний (бл. 65% обсягу вантажо-обороту). 3-ці: Дуррес - Тірана, Дуррес- Ельбасан та ін.Мор. порти: Дуррес, Вльора. Аеропорт міжнар. значення - Тірана (Рінас). Зовн. торгівля. Основні експортні товари: хроміти, залізо-нікелеві, мідні руди, нафта, бітум, лісоматеріали, шкіра, оливкова олія, тютюн, цитрусові, овочі й фрукти. А. ввозить машини й устаткування, прокат, засоби транспорту, медикаменти, вироби хім. пром-сті, товари широкого вжитку. Бл. 45% зовн. товарообороту припадає на КНР. Частка європ. соціалістичних країн - бл. 40%. Грош. одиниця - лек. За курсом Держбанку СРСР 100 чеків = 18 крб. (серпень 1977).

А. С. Філіпенко. Медичне обслуговування. В 1969 в А. налічувалося 13 410 лікарняних ліжок - 6,4 ліжка на 1 тис. ж. (1938 було 820 ліжок - 0,8 ліжка на 1 тис. ж.). У 1967 мед. допомогу подавали 1255 лікарів (1 лікар на1607 тис. ж.). Лікарів готує мед. ф-т Тіранського ун-ту. Курорти - Албанська Рів'єра, Дуррес, По-градець, Уйєт-е-Фтохта, Ліджа. Народна освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Система нар. освіти, запроваджена 1969, складається з дошкільної, заг. обов'язкової 8-річної, середньої 4-річної (профес. або заг.)та вищої 3-4-річної. В 1973/74 навч. р. у поч. школах налічувалося 581 тис. учнів, у 39 серед, та 116 профес. школах - 104 тис, у вузах - 28,7 тис. студентів (1972). Вузи: ун-т (Тірана), ін-ти - с.-г., пед., зоотех. та ін. Академія наук заснована 1973. Б-ки: Над. і університетська. Музеї: археол., етногр., Музей боротьби за нац. визволення та ін.В. З. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В А. видаються 2 щоденні газети заг. тиражем до 130 тис. примірників - "Зері і популліт" ("Голос народу", з 1942, орган ЦК Албанської партії праці) і "Башкі-мі" ("Єдність", з 1943), а також 20 ін. газет і журналів, зокрема газети "Пуна" ("Праця", з 1945). "Зері і рінісе" ("Голос молоді", з 1942), "Дріта" ("Світло", з 1960) і журн. "Руга е партісе" ("Партійний шлях", з 1954). Алб. телеграфне агентство засн. 1944. Держ. орг-ція "Албанське радіо і телебачення"; радіомовлення ведеться з 1949, телебачення - з 1961. Література. В А. існує багата нар. творчість - епічні поеми, істор. пісні. Перша пам'ятка алб. писемності- "Формула хрещення" (1462) єпископа Паля Енгелі. 16- 17 ст. відзначені діяльністю гуманістів П. Буді, Ф. Барде, П. Богдані, М. Барлеті. У 18 ст. Т. Ка-вальйоті та Даньєль склали словник алб. мови. Л-ра 19 ст. висунула ряд визначних письменників-патріотів, діячів нац. відродження. Панівним напрямом у л-рі став романтизм. Найвідоміші представники цього періоду - поети І. Де Рада (поеми "Пісні Мілосао", 1836; "Нещасний Скандербег", 1886), Г. Дара Молодший (поема"Остання пісня Бали", 1887), 3. Се-рембе (поема "Доля"), В. Шкодрапі (поема "О моя Албаніє!"), прозаїк і перекладач К. Крістофоріді. Один з основоположників нової л-ри - Н. Фрашерг (поеми "Стада і ниви", 1886; "Історія Скандербега", 1898, тощо). Поети-реалісти початку 20 ст.- А. Чаюпі (зб. "Батько Томорі", 1902; комедія "Чотирнадцятилітній жених", 1902), Н. М'єда (поеми "Вигнанець", "Плач солов'я"), Ф. ПІіро-ка, Р. Сілічі. Одним із зачинателів алб. худож. прози був М. Грамено - автор патріотичних пісень і новел. У 20-30-х рр. виступили прозаїки: Ф. Нолі ("Історія Скандербега", 1921), Ф. Постолі, X. Стермілі, поет і прозаїк-реаліст Мігені (зб. "Вільні вірші"). В л-рі 30-х рр. утверджується соціальна тематика. В роки 2-ї світової війни 1939-45 і після звільнення від окупації в л-рі А. розробляються тема нар. війни проти італо-нім. фашистів (поема Ф. Г'яти "Пісня про партизана Бенко", роман Д. Шутерічі "Визволителі", 1952-55), тема соціального перетворення життя (романи С. Спассе "Вони були не одні", 1952; Ф. Г'яти "Болото", 1959, тощо). В 50- 60-х рр. з'являються автобіографічні та істор. повісті й романи (твори Д. Шутерічі, В. Кокони, Я. Дзодзи та ін.). Відомості про А. і албанців траплялися на Україні здавна, зокрема в пам'ятках літописної, полемічної і проповідницької л-р 16-17 ст. Особлива увага приділялась особі нац. героя алб. народу Скандербега (публіцистичний твір І. Галятов-ського "Лебідь", 1679, тощо). В 1914 І. Франко переклав алб. нар. пісню "Смерть Скандербега" (надруковано 1940). Твори алб. письменників укр. мовою перекладали О. Новицький, А. Шиян і Л. Смілянський.

Архітектура. Від античної епохи (з 7 ст. до н. е.) на тер. А. збереглися залишки оборонних споруд, громад, і житл. будівель, архіт. деталей; від середньовіччя - споруди візантійського (церкви в селах Лявдарі, Мбор'ї, обидві 13- 14 ст.) і романського (собор в с. Шасі, церкви в селах Вау-і-Дейєс та Оботі, всі - 13 ст.) типу, а також фортеці й замки. З часів тур. панування залишилися деякі палаци, закриті ринки, мечеті. Для нар. архітектури А. характерні гірські укріплені будинки-вежі, двоповерхові будинки з навислим другим поверхом, з відкритими верандами, черепичною покрівлею. В містах А. архітектура середньовіччя і перших десятиліть 20 ст. поєднується з сучас. забудовою. Образотворче мистецтво. Високого розвитку живопис і скульптура до-сягли в А. за середньовіччя (фрески в церкві Трійці в Лявдарі). В 50-х рр. 16 століття у церквах Шельтсан та Бальш виконав фрески Онуфрій з Неокастра. Світський живопис поширився наприкінці 19 - на поч. 20 ст. (художники Н. Мартіні, К. Хідромено). Після встановлення нар. влади розвиваються різні жанри живопису, графіки, скульптури. В А. здавна розвинуте нар. декоративно-ужиткове мистецтво (килимарство, гаптування, ткацтво, різьбярство та ін.).

Музика. Албанські нар. пісні переважно триголосі. Муз. інструменти: струнні - чифтелі, ляхута; духові - зумаре, фюели; гайда - рід волинки. З 50-х рр. 20 ст. розвивається профес. муз. мистецтво: опера ("Мріка", 1954, "Скандербег", 1968, П. Якови), балет ("Халіль і Хайрія" Даї, 1963), оперета, симфонічна, камерно-інструментальна, хорова музика. В Тірані є Держ. театр опери та балету. Театр. Перші вистави здійснив 1874 театр. гурток с-ща Тестораті. В 2-й пол. 19 ст. п'єси С. Фрашері, М. Грамено, Ф. Нолі, А. Чаюпі та ін. ставили аматорські театр. трупи. В 1944 створено професійний Нар. театр у Тірані, пізніше-театри в Корчі й Дурресі. Кіно. Кінематографія А. почала розвиватися після проголошення нар. влади. Заснована 1952 кіностудія "Нова Албанія" випускає документальні фільми й кіножурнали. Перший кольоровий худож. фільм - "Великий воїн Албанії

Скандербег" (1954, спільно з рад. кіномитцями, реж. С. Юткевич). Пізніше вийшли худож. фільми "Тана", "Земля в полум'ї" та ін. Іл. див. на окр. аркуші, с. 448-449. Літ.: Экономическая география зарубежных социалистических стран Европы. М., 1971; Попов П. М. Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст. К., 1959.

албаніяалбанія

 

Схожі за змістом слова та фрази