Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow К-кел arrow КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
   

КАРПАТСЬКА УКРАЇНА

— авт. д-ва у складі Чехословаччини в 1938—39, згодом самост. республіка, проголошена у березні 1939. Займала територію на схилах та в передгір'ї Українських Карпат і прилеглу до них частину Закарпатської низовини, що відповідає тер. сучасної Закарпатської області. Укр. населення, століттями уярмлюване чужоземними поневолювачами, безнастанно боролося за нац. визволення. Після падіння Австро-Угор. імперії (1918) нар. з'їзди, що відбулися у різних містах Закарпаття, висловилися за возз'єднання з Україною (УНР). В умовах окупації різних частин України 1919 закарп. українці приєдналися до Чехосл. Республіки на основі надання їм тер. автономії з власним законод. соймом. Цю подію санкціоновано Сен-Жерменським (10.IX 1919) і Тріанонським (4.VI 1920) мирними договорами. Але Прага, використовуючи чвари між карпато-українцями, затягувала з наданням автономії регіонові. Адм.-політ, організацію краю визначали статути чехосл. уряду 1919 та 1920; частину Закарпаття було виділено в окремий адм. край під назвою «Підкарпатська Русь» або «Карпатська Україна». Влада перебувала в руках адміністрації, складеної переважно з чехів і підпорядкованої празькому МВС. Адм. реорганізація 1925—27 відбувалася у напрямі дальшої централізації: було ліквідовано поділ краю на жупи (комітати), обмежено самоуправління громад, у цілому край прирівняно до ін. чотирьох провінцій країни. І лише 1938, коли внаслідок Мюнхенського пакту 1938 міжнар. і внутр. становище Чехословаччини значно погіршилося, її уряд змушений був піти на визнання автономії краю. 8.Х 1938 Закарпаття отримало самоврядування. Нове авт. утворення дістало назву «Підкарпатська Русь». Був сформований уряд на чолі з А. Бродієм, якого вже 26.X 1938 замінено новим урядом на чолі з А. І. Волошиным. Новий політ.-правовий статус автономії визначив конст. закон від 22.X 1938, згідно з яким край мав очолювати окремий авт. уряд, а законод. владу здійснювати сойм. Але на цей час тер. автономії скоротилася: угор. війська зайняли пд. частину краю і після Віденського арбітражу від 2.XI 1938 (див. Віденські арбітражі 1938 і 1940), який віддав Угорщині пд. частину Закарпаття з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове, столицю краю перенесено з Ужгорода до Хуста. Було розпочато перетворення краю на авт. укр. д-ву. Провадилася українізація системи освіти, видавничої справи та адміністрації. У листопаді 1938 сформовано Карпатську Січ — військ, організацію, що невдовзі налічувала бл. 5 тис. бійців і стала основою війська авто

Карпатська Україна - leksika.com.ua

номії. 30.XII 1938 запроваджено нову назву автономії — Карпатська Україна. 12.11 1939 відбулися вибори до першого сойму К. У., на яких абс. більшість голосів виборців (бл. 94 %) здобули кандидати Укр. нац. об'єднання. На основі заг., рівного, прямого і таєм. голосування було обрано 32 посли сойму. Однак у ніч з 13 на 14.III 1939 хортистська Угорщина, за підтримки фашист. Німеччини, розпочала агресію проти К. У. З перших же годин угор. вторгнення частини Карпат. Січі вели кровопролитні бої на лінії Ужгород — Мукачеве — Берегове — Севлюш (тепер Виноградів). Увечері 14 березня А. І. Волошин від імені авт. уряду проголосив незалежність К. У. За таких обставин 15.III 1939 почала роботу перша сесія сойму К. У. Того самого дня сойм підтвердив рішення уряду, прийнявши закон, яким проголосив К. У. незалежною д-вою. За цим законом К. У. стала республікою на чолі з президентом, обраним соймом. Держ. мовою К. У. проголошено українську. Кольорами держ. прапора визначено синій і жовтий: синій — горішній, жовтий — долішній. Держ. гербом республіки став існуючий крайовий герб: ведмідь на лівому червоному півполі й чотири сині та три жовті смуги на правому півполі, а також тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі (про герб ще мало бути ухвалено окр. закон). Держ. гімном визнано пісню «Ще не вмерла Україна». Президентом К. У. сойм обрав А. І. Волошина. Згідно з ухваленим соймом законом уряд К. У, за згодою президента, було уповноважено видавати розпорядження, які мали силу закону. Такі розпорядження уряду повинні були розглядатися на найближчому засіданні сойму, інакше вони втрачали обов'язкову силу. Збройні загони К. У. чинили відважний опір вдесятеро переважаючому угор. війську, яке вже 18.III 1939 захопило більшу частину тер. краю, знищивши понад 3 тис. захисників К. У. Наприкінці березня 1939 органи влади К. У. змушені були емігрувати за кордон. Незважаючи на короткочасне існування, К. У. мала великий вплив на нац. свідомість українців, ставши важливим кроком до створення самост. соборної Укр. д-ви.

Літ.: Вегеш М., Задорожний В. Велич і трагедія Карпат. України. Ужгород, 1993; Росоха С. Сойм Карпат. України. К., 1994.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази