Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рево-рек arrow РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ДЕМОКРАТИЗМ
   

РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ДЕМОКРАТИЗМ

— ідеологія революційно-визвольного руху, що відображає інтереси насамперед селянської демократії. Визначними представниками Р. д. в Зх. Європі були Дж. Мадзіні, Дж. Гарібальді (Італія), Е. Дембовський (Польща), Й. В. Фріч (Чехія), С. Маркевич (Сербія) та ін. В Росії Р. д. зародився в 40-х рр. 19 ст. в обстановці кризи кріпосницької системи, найвищого розвитку досяг у 60— 70-х рр. 19 ст. Як політ. течія Р. д. оформився під час революц. ситуації 1859—61. Р. д. становив осн. зміст другого, різночинського, або бурж.-демократич. етапу визвольного руху, який, за визначенням В. І. Леніна, охоплював період прибл. 1861—95 (див. Повне зібр. тв., т. 25, с. 90). Першими ідеологами Р. д. в Росії були В. Г. Бєлінський, О. І. Герцен, Т. Г. Шевченко. В 60-х рр. Р. д. очолювали М. Г. Чернишевський і М. О. Добролюбов. Революц. демократи пропагували ідеї Просвітительства. За філос. поглядами революц. демократи були матеріалістами в розумінні явищ природи й атеїстами. Вони ближче за всіх мислителів домарксист. періоду підійшли до діалектичного матеріалізму, однак, хоч вирішальною силою істор. процесу вони вважали нар. маси, в цілому в розумінні історії лишалися на ідеалістичних позиціях. В 60—70-х рр. 19 ст. в їхній ідеології ідеї сел. революції поєднувалися з утопічним соціалізмом. Вбачаючи в селянстві єдиний революц. клас у країні, представники Р. д. помилково вважали, що Росія після знищення кріпосництва шляхом сел. революції прийде до соціалізму через сел. общину, обминувши капіталізм. В. І. Ленін писав про представників Р. д.: "Віра в особливий уклад, в общинний лад російського життя; звідси — віра в можливість селянської соціалістичної революції, — ось що запалювало їх, піднімало десятки й сотні людей на геройську боротьбу з урядом" (Повне зібр. тв., т. 1, с. 252—253). Саме революційні демократи першими після дворянських революціонерів-декабристів створили таємні революц. орг-ції (див. Народництво). Істор. місце Р. д. чітко визначив В. І. Ленін, назвавши революц. демократів попередниками рос. соціал-демократії (див. гам же, т. 6, с. 24). Р. д. на Україні розвивався як складова частина загальнорос. революц. руху. Продовжувачами традицій Р. д. 60-х рр. тут були І. Я. Франко, П. А. Грабовський, Леся Українка та ін. В сучас. умовах Р. д. поширений у нац.-визвольному русі і обстоює некапіталістичний шлях розвитку країн, що розвиваються.

 

Схожі за змістом слова та фрази