Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ ВІДЕНСЬКОЇ ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕРЖАВ- УЧАСНИЦЬ НБСЄ 1989
   

ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ ВІДЕНСЬКОЇ ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕРЖАВ- УЧАСНИЦЬ НБСЄ 1989

- міжнар-прав, акт про продовження співробітництва у сфері безпеки на Європ. континенті в рамках Наради з безпеки і співробітництва в Європі. Підписаний державами — учасницями НБСЄ 15.1 1989 у м. Відні (Австрія). Складається з 11 розділів. Спрямований на вжиття додаткових до передбачених Підсумковим документом Мадридської зустрічі представників держав — учасниць НБСЄ 1980 заходів для того, щоб зробити розрядку всеохоплюючим і життєздат. процесом відповідно до Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975. Держави-учасниці підтвердили свою підтримку десяти принципів Заключного акта, якими мають керуватися відповідні держави у взаємних відносинах. Під впливом перебудов-них процесів у країнах Сх. Європи до Підсумкового документа було включено положення про те, що всі народи мають право в умовах повної свободи визначати свій внутр. і зовн. політ, статус без втручання ззовні й здійснювати на власний розсуд свій соціальний, політ., екон. і культур, розвиток. Д-ви підтвердили свої зобов'язання додержуватися принципів тер. цілісності держав і мирного врегулювання спорів. Вони погодились у цілому на обов'язкове залучення третьої сторони, коли спір не може бути врегульовано ін. мирними засобами. Ряд положень документа стосується засудження тероризму, ефективного здійснення і забезпечення прав і свобод людини. Виділені, зокрема, такі засоби правового захисту, як: право особи апелювати до законод., викон., суд. або адм. органів; право на справедливий і публіч. розгляд у розумні строки відповід. питань у незалежному суді, включаючи право подавати юрид. аргументацію і бути представленим адвокатом на власний вибір; право бути швидко і офіційно повідомленим про рішення, прийняте за апеляцією, включаючи юрид. підстави, на яких грунтується рішення. у док-ті йдеться також про необхідність вжиття заходів щодо вирішення екон. і соціальних проблем, зокрема зайнятості, життя, соціального забезпечення, охорони здоров'я, освіти та культури. Приділена певна увага питанням забезпечення рівноправності чоловіка і жінки, свободи реліг. переконань, прав нац. меншин і біженців. Вказано на згоду держав-учасниць: забезпечувати, щоб ніхто не був підданий довільному арешту, утриманню під вартою або висланню; забезпечувати, щоб з усіма особами, які перебувають під вартою або в місцях відбування покарання, поводилися гуманно; додержуватись прийнятих ООН мін. стандартів правил поводження з ув'язненими, а також прийнятого ООН Кодексу поведінки посад, осіб по підтриманню правопорядку; забороняти тортури та ін. види жорстокого, нелюдського поводження і покарання; захищати осіб від будь-якої психіатр, чи ін. мед. практики, яка порушує права і свободи людини. Щодо питання про смертну кару в док-ті зазначено, що в державах-учасницях, у яких ця кара не скасована, смертний вирок може бути винесений тільки за найбільш тяжкі злочини відповідно до закону, який діяв на момент скоєння злочину, і не всупереч їх міжнар. зобов'язанням.

Літ.: Действующее международное право, т. І. М., 1996.

Ю. С. Ш емшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази