Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Б-бл arrow БАЛЬЦЕР
   

БАЛЬЦЕР

(Balzer) Освальд Мар'ян (23.1 1858, м. Ходорів, тепер Львів, обл. — 11.1 1933, Львів) — польс. історик права, доктор права і філософії, член Польс. АН з 1900, дійсний член НТІІІ у Львові з 1926, член ряду зарубіж. академій наук, почес. доктор Варш., Познан, і Вільнюського ун-тів. Навч. у Львівському (1878-81) та Краків. (1881-83) ун-тах. У 1883—84 продовжив навчання у Берл. ун-ті. З 1885 працював у Львів, ун-ті: професор (з 1890), декан юрид. ф-ту (1892-93, 1913-14), ректор (1895—96). З 1887 — директор Архіву актів гродських і земських у Львові. Досліджував гол. чин. історію польс. держави і права. Найб. праця Б. — 3-томна монографія «Польське королівство 1295—1370» (1919—20). У працях Б. знайшла грунт, висвітлення лит.-польс. унія, внаслідок якої значна частина укр. земель опинилась у складі Польщі: «Городельська унія» (1913), «Нові погляди на суть державно-правових взаємин Польщі і Литви в ягеллонському середньовіччі», «Правова суть залежності литовсько-руських князів за доби 1386—1398/1401». Серед ін. помітних досліджень Б. — «Генеалогія П'ястів» (1896), «Вірменське судочинство в середньовічному Львові» (1909). Для праць Б. характерним є розгляд тих чи ін. періодів та інститутів в історії польс. права на загальнослов'ян. тлі. Б. належить велика заслуга у виданні правових актів та ін. юрид. пам'яток давнього польс. права. Літ.: Біографія О. Бальцера. «Хроніка НТШ», 1930, в. 69-70. Т. Г. Андрусяк.

 

Схожі за змістом слова та фрази