Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow паш-перг arrow ПЕРВІСНООБЩИННИЙ ЛАД
   

ПЕРВІСНООБЩИННИЙ ЛАД

— перша в історії суспільно-екон. формація, основана на колективній власності окремих общин на засоби виробництва і зрівняльному розподілі. За сучас. даними виник у зародковій формі бл. 2 млн. років тому, існував в окремих районах до 5—4-го тис. до н. е. Вся епоха виникнення і розвитку первіснообщинного ладу поділяється на два періоди. Перший, який умовно називають дикістю, характеризувався поступовим виділенням людини з тваринного світу, привласненням готових продуктів природи, створенням перших найпростіших кам'яних знарядь праці, добуванням вогню і виникненням зачатків виробничих відносин. Першою формою сусп.-екон. відносин було "первісне людське стадо", яке займало певну територію і являло собою невелику групу людей, в якій не було професійних чи соціальних відмінностей. Другий період — період родового ладу (див., зокрема, Варварство) був часом повного утвердження системи виробничих відносну первісного суспільства. За родово го ладу осн. осередком суспільства був рід, що об'єднував групу людей, зв'язаних кровним спорідненням. Кілька родів становили плем'я. Період родового ладу поділяється на матріархат (материнська родова община) і патріархат (батьківська родова община). Основою виробничих відносин П. л. була сусп. власність на засоби виробн., яка існувала в нерозвинутому вигляді. Фактично вона була общинною, груповою власністю. Для того періоду характерна колективна праця і найпростіша її кооперація, що базувалася не на поділі праці, а на об'єднанні зусиль колективу людей у добуванні засобів до життя. В цих умовах праця окремої особи існувала як функція члена сусп. організму, як безпосередньо сусп. праця. Вся праця виступала як необхідна, а продукт — як необхідний продукт. Відсутність додаткового продукту не створювала матеріальних умов для експлуатації людини людиною. У зв'язку з примітивними засобами виробн. і неможливістю добувати матеріальні блага поодинці, без колективної праці гол. мета первіснообщинного виробн. полягала не в задоволенні потреб окремих членів общини, а в забезпеченні умов існування общини в цілому. Велике значення для розвитку продуктивних сил мало зародження землеробства і тваринництва, що спричинилося до виникнення сусп. поділу праці. Першим великим сусп. поділом праці було виділення пастуших племен. Це значно підвищило продуктивність праці і створило можливості для виробн. додаткового продукту й розвитку обміну. Другий великий сусп. поділ праці — виділення ремесла — сприяв дальшому вдосконаленню засобів праці та підвищенню її продуктивності. Нові засоби праці (мотика, плуг) були розраховані не на колективне, а на індивідуальне використання. Стала розвиватися індивідуальна праця, на основі якої поступово виникла приватна власність і приватне г-во, що породило майнову нерівність і експлуатацію. Першою формою експлуатації чужої праці була експлуатація рабів, яких брали в полон під час міжплемінних сутичок і війн. Пізніше, в зв'язку з зростанням майнової нерівності, на рабів почали перетворювати не лише полонених, а й своїх сородичів, які потрапляли в боргову залежність. Так відбувався класовий поділ суспільства на рабовласників і рабів, складалася нова система суспільно-екон. відносин. П. л. змінився на ряді територій рабовласницьким ладом.

Ю. В. Ніколенко.