Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СИЩИК
   

СИЩИК

— посад, особа у Рос. д-ві, яка здійснювала оперативно-розшукову діяльність. Інститут С. виник у кін. 15 — на поч. 16 ст. Спочатку С. займалися пошуком селян-утікачів, пізніше — злодіїв, розбійників тощо. За Петра І було видано указ «Про безперешкодний розшук, переслідування сищиками злодіїв, розбійників та їх спільників», за яким на губернаторів покладався обов'язок надавати С. всебічну допомогу. 1743 Сенат для «викорінення» злодіїв і розбійників у губерніях видав указ про С. У спец, інструкції С, зокрема, дозволялося перевіряти паспорти в підозрілих, застосовувати тортури. Водночас їм заборонялося страчувати злочинців і «займатися приватними та неналежними їм справами».

19.XI 1756 указом Сенату «Про визначення головних сищиків для розшуку і викорінення злодіїв, розбійників і збіглих людей» вводилися посади головних С, а для координації їх діяльності в Москві було утв. Контору головного С. Інститут С. припинив своє існування за імп. Петра ІІІ згідно з указом Сенату від 2.Х 1762. Функції С. були передані місц. поліцейським органам.

Літ.: Крылов И. Ф., Бастрыкин А. И. Розыск, дознание, следствие. Ленинград, 1984; Краткая сыскная энциклопедия. М., 2000.

В. М. Чисніков.