Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ват-великі arrow ВЕЛИКИЙ ТЕАТР СРСР
   

ВЕЛИКИЙ ТЕАТР СРСР

Державний академічний Великий театр Союзу PCP (ДАВТ) - провідний рад. театр опери та балету, один з визначних світових центрів музично-театральної культури. В. т. відіграв видатну роль в утвердженні російських нац. реалістичних традицій оперного й балетного мист., в історії вітчизняної муз.-сценічної виконавської школи, у формуванні демократичної муз. культури. В. т. засн. 1776 у Москві. На його сцені йшли перші рос. опери ("Мельник-чаклун, дурисвіт і сват" Соколовського). В репертуарі театру утверджуються твори вітчизняної музичної драматургії: опери-водевілі та балети-дивертисменти, а згодом твори великої форми ("Аскольдова могила" О. Верстовського, 1835). Істор. етапом у розвитку В. т. і формуванні реалістичних принципів вокального сценічного мист. були постановки опер М. Глинки "Іван Сусанін" (1842) та "Руслан і Людмила" (1846). Пізніше тут було поставлено опери "Русалка" 0. Даргомижського (1859), "Борис Годунов" М. Мусоргського (1888), "Снігуронька" М. Римського-Корсакова (1893), "Князь Ігор" О. Бородіна (1898), балет О. Глазунова "Раймонда" (1900). Величезне значення для розвитку виконавської культури мала оперна й балетна спадщина П. Чайковського (опери "Євгеній Онєгін", 1881; "Мазепа", 1884; "Черевички", 1887; "Пікова дама", 1891; "Іоланта", 1893; балети "Лебедине озеро", 1877, та "Спляча красуня", 1899). Поряд з російськими В. т. ставив кращі твори зарубіж. композиторів - В.-А. Моцарта, Дж. Россіні, Дж. Верді, Ш. Гуно, Ж. Бізе, Р. Вагнера, ПІ. Адана та ін. Серед майстрів В. т. 19 ст.- співаки К. Семенова, О. Александрова-Кочетова, М. Дейша-Сіошщька, П. Хохлов та ін.; артисти балету П. Лебедєва, 0. Санковська; балетмейстери А. Глушковський, М. Петіпа. Розквіт рос. вокальної школи припадає на поч. 20 ст. і пов'язаний з іменами А. Нежданової, Л. Собіно-ва та Ф. Шаляпіна. Традиції рос. нац. балету продовжували К. Гельцер, В. Тихомиров, Л. Рославлєва, О. Горський та ін. У створенні оперних і балетних вистав брали участь диригенти В. Сук, С. Рахманінов, художники О. Головін, К. Коровін та ін. На поч. 20 ст. було створено вистави "Псковитянка", "Моцарт і Сальєрі" (обидві 1901), "Садко" (1906) М. Римського-Корсакова, "Скупий лицар" С. Рахманінова (1906), "Хованщина" М. Мусоргського (1912) та ін. Велика Жовтн. соціалістич. революція визначила дальший творчий розквіт В. т. В 1919 йому було присвоєно звання академічного. Поряд з переглядом і переосмисленням класичної спадщини В. т. з поч. 20-х рр. активно працює над сценічним втіленням творів рад. авторів. Після 1917 на його сцені поставлено понад 90 опер та бале-тів рад. композиторів. Серед них балети "Червоний мак" Р. Глієра (1927), "Полум'я Парижа" Б. Асаф'єва (1933), "Попелюшка" (1945), "Ромео і Джульєтта" (1946) та "Кам'яна квітка" (1959) С. Прокоф'єва, "Гаяне" А. Хачатуряна (1957); опери "Тихий Дон" (1936) та "Піднята цілина" (1937) І. Дзержинського, "Броненосець "Потьомкін"" О. Чишка (1938), "Декабристи" Ю. Шапоріна (1953), "Війна і мир" С. Прокоф'єва (1959), "Жовтень" В. Мураделі (1964). Серед постановок 60-70-х рр.- опери "Гравець" С. Прокоф'єва (1974), "Зорі тут тихі" К. Молчанова (1975), "Викрадення місяця" О. Тактакішвілі (1977), "Мертві душі" Р. Щедріна (1977); балети "Легенда про любов" А. Мелікова (1965), "Спартак" А. Хачатуряна (1968), "Іван Грозний" на муз. С. Прокоф'єва (1975), "Ангара" А. Ешпая (1976), "Калина червона" Є. Свєтланова (1978). У В. т. працювали видатні рад. співаки -H. Обухова, В. Барсова, О. Ка-тульська, О. Пирогов, М. Рейзен, С. Лемешев, М. Максакова, М. Михайлов, І. Петров; артисти балету - М. Семенова, Г. Уланова, О. Лепешинська, О. Єрмолаєв,A. Мессерер; диригенти - А. Па-зовський, М. Голованов, С. Самосуд, О. Мелік-Пашаєв, Ю. Файєр, Б. Хайкін; режисери -B. Лоський, Л. Баратов: балетмейстери - В. Вайнонен, Р. Захаров, Л. Лавровський; художники - Ф. Федоровський, П. Ві-льямс, В. Риндін. У трупі театру (1977) нар. арт. СРСР: співаки -

I. Архипова, Т. Милашкіна, О. Образцова, В. Атлантов, О. Ведерников, Ю. Мазурок, Є. Нестеренко, О. Огнівцев, А. Ейзен; артиста балету - Н. Безсмертнова, М. Кондратьева, К. Максимова, М. Плісецька, Р. Стручкова, Н. Тимофєєва, В. Васильєв, М. Лавровський, М. Лієпа; художник - С. Вірсаладзе. Гол. диригент - нар. арт. РРФСР Ю. Симонов, гол. режисер - нар. арт. СРСР Б. Покровський, гол. хормейстер - нар. арт. СРСР О. Рибнов, гол. балетмейстер - нар. арт. СРСР Ю. Григорович, гол. художник - нар. художник РРФСР М. Золотарьов. У 1937 та 1976 Великий театр було нагороджено орденами Леніна.

Творче життя В. т. пов'язане з укр. театр. культурою. На його сцені було поставлено оперу C. Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм" (1864, 1915). Серед відомих майстрів В. т.-вихідці з України і вихованці укр. консерваторій і театрів: С. Гулак-Артемовський, І. Алчевський, A. Боначич, І. Бутенко, М. Цибущенко, К. Держинська, А. Іванов, І. Козловський, О. Кривченя, Г. Нелепп, П. Норцов, І. Масленникова, Л. Масленникова, Г. Олійниченко, В. Борисенко, Б. Руденко, Ю. Гуляєв. Майстри В. т. сприяли розвиткові укр. оперного й балетного мист., працюючи в театрах України. М. Мордкін був гол. балетмейстером у Київ. театрі "Музична драма" (1919). На сценах Київ. та Харків. оперних театрів співав Л. Собінов, у цих колективах багато років працювали режисери І. Лапицький, М. Смолич, балетмейстер Р. Захаров. В Одес. оперному театрі працював В. Лоський. Художники Ф. Федоровський та В. Дмитрієв робили ескізи оформлення вистав в укр. театрах опери та балету. В свою чергу укр. художник А. Петрицький оформляв вистави В. т. ("Черевички" П. Чайковського, "Декабристи" Ю. Шапоріна, "Тарас Бульба" В. Соловйова-Сєдого). На сцені В. т. йшли вистави Київ. театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка під час гастролей у Москві (1936, 1951, 1960, 1967, 1976). З великим успіхом майстри В. т. виступали в Києві (1954, 1976). У В. т. відзначаються видатні події громад.-політ. життя рад. народу: проводяться урочисті збори, з'їзди, декади мистецтв, зокрема проходили декади укр. мист. і л-ри (1936, 1951, 1960, 1967). Тут 36 раз виступав з промовами й доповідями B. І. Ленін.

В. т.- пам'ятка архітектури рос. класицизму. Сучас. його будинок з п'ятиярусним залом для глядачів на 2150 місць існує з 1856 (арх. А. Кавос); з 1961 театр має й нову сценічну площадку - Кремлівський Палац з'їздів.

Літ.: Большой театр СССР, кн. 1-2. М., 1976.

В. І. Зарубін.

Великий театр срср

 

Схожі за змістом слова та фрази