Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Т-тов arrow ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА
   

ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА

— екон. процеси (в-во, розподіл, обмін, споживання товарів і послуг), які приховуються їх учасниками від контролю д-ви та сусп-ва і не фіксуються державною статистикою, а матеріальні результати цих процесів не потрапляють до нац. валового продукту (див. Національний доход). За соціальною природою, рівнем сусп. небезпеки, межами поширення і прояву, об'єктним і суб'єктним складом, джерелами надходжень коштів, причинно-наслідковим зв'язком тощо Т. е. є складним соціально-екон. явищем, яке безпосередньо впливає на стан розвитку нац. і світової економіки. Це ієрархічно складна, саморегулятивно-відтворювальна система, що характеризується трьома гол. ознаками: обсяги екон. тіньових проявів протиправного характеру можна зіставити з легальним капітало- і товарообігом; стабільність протиправних джерел надходження тіньових доходів і тіньових капіталів; інвестування тіньових капіталів у лег. бізнес, їх акумуляція та розширене відтворення на рівні легітимних з одночас, продукуванням криміноген. потенціалу у сфері сусп. відносин у вигляді служб, підробок, корупції та ін. злочинів. Т. е. може бути кримінальною і некримінальною. Для неї характерне розмаїття суб'єктного складу (фіз. особи, угруповання, госп. суб'єкти, фін. і банк, установи, посад, особи тощо). Вона зазвичай охоплює: 1) крим. екон. діяльність з проявами екон. злочинності (злочини проти власності, злочинні дії у сфері госп. діяльності тощо); 2) підпільну економіку, яка повністю прихована від усіх форм контролю (наркобізнес, азартні ігри, проституція та ін.); 3) загальнокрим. злочинні діяння проти особистої власності як форми позаекон. розподілу доходів (крадіжки особистого майна, грабіж, розбій, рекет тощо); 4) фіктивну економіку — офіц. економіку з фіктивними результатами, відображеними у діючій системі обліку і звітності як реальні (дійсні); 5) приховану екон. діяльність, що здійснюється з метою уникнення оподаткування або у зв'язку з небажанням госп. суб'єктів оприлюднювати свої дії і доходи; 6) неформ. економіку, що грунтується на особистих стосунках та безпосередніх контактах між екон. суб'єктами і не підпорядкована держ. регулюванню та офіц. екон. статистиці через її індивідуальність, особистий або сімейний характер, відсутність відповід. вимірників та ін. Джерела Т. е. за структурою поділяються на однопрофільні та різнопрофільні. Однопрофільними джерелами є сукупність тіньових проявів чи видів неврахованої діяльності, а також тіньові доходи від використання однакових орг.-управлінських і фін.-госп. технологій, схожих за об'єктним і суб'єктним складом з рівнозначними напрямами підприємств, певних галузей (агропром. комплекс, енергоринок та ін.), територій тощо. До різнопрофільних джерел Т. е. належить сукупність різноманіт. тіньових проявів чи різних видів неврахованої екон. діяльності та тіньові доходи від використання різних орг.-управлінських та фін.-госп. технологій, характерних для кожного окремого джерела за об'єктним і суб'єктним складом та причинно-детермінац. чинниками, що залежать від специфіки окр. галузей нар. г-ва, територій, напрямів підприєм. діяльності, видів злочинів та ін.

Результат Т. е. — тіньові доходи або тіньові капітали. Перші є надходженнями у грош. чи натур, формі із соціально нейтральних, соціально позитивних чи соціально змінних джерел неформ. сектора Т. е. (невраховуваних і неоподатковуваних д-вою видів екон. діяльності) та із соціально-негативних джерел підпільного сектора Т. е. (незначні доходи споживчого характеру, отримані внаслідок скоєння адм.-прав. проступків чи малонебезпечних крим. діянь). Тіньовий капітал — це надходження криміногенно-відтворювального характеру в грош. чи натуральній формі або у формі прав, вимог тощо (з антисоціальних джерел підпільного сектора Т. е.). Такий капітал може бути національним (отриманим резидентами і нерезидентами з криміногенно-відтворю-вальних антисоціальних джерел на мит. тер. країни), еміграційним (отриманим із криміногенно-відтворювальних антисоціальних джерел, що протиправно перебувають за межами країни, є тіньовою власністю фіз. і юрид. осіб, які на час його утворення були резидентами країни), а також сукупним (об'єднання нац. та еміграційного тіньових капіталів).

Тіньові доходи і тіньові капітали утворюються переважно в легальному, псевдолег. і нелег. (підпільному) цив. обороті. Легальним цив. оборотом є цив.-оборотні операції з приводу руху речей, прав, дій в офіційно врахованому або неформальному (свідомо невраховуваному та неоподатковуваному державою) обороті країни. Псевдолегальний цив. оборот — це сукупність цив.-оборотних операцій з використанням легітимних цив.-прав. та фін.-госп. інструментів, але з протиправних мотивів повністю чи частково не врахованих у балансі суб'єктів підприємництва (з метою розкрадання, ухилення від оподаткування) або врахованих у повному обсязі, але за своєю суттю криміноген. (псевдолегальних, тіньових) операцій. До останніх належать: «намивання» капіталів незакон. походження (випуск у платіж, обіг фікт. безготівкових коштів з використанням розрахунк. технологій, незабезпечених кредитових авізо, чеків, ін. фін. інструментів, напр., емісія «дружніх», «зустрічних», «бронзових» фікт. векселів); створення поза балансом (неврахованих) портфелів пасивних і активних кредит, операцій; акумуляція коштів незакон. походження (вкладення у вигляді інвестицій, кредитів та ін.); «вишивання» капіталів незакон. походження. Нелег. цив. оборотом є сукупність цив.-оборотних операцій щодо протиправного руху речей, прав, дій за межами врахованого і оподаткованого обороту країни (тіньові торг.-посередницькі, валютно-обмінні, конвертаційні операції, невраховані дії з приводу передачі прав власності, успадкування та ін.). Осн. факторами тінізації і криміноген. деформації екон. відносин в Україні є насамперед фіскальна подат. політика і практика, недосконала монетарна та зовнішньоекон. політика д-ви, що «вимивають» обігові кошти підприємств, знекровлюють капіталооборот і процеси екон. відтворення, «виштовхують» підприєм. діяльність у «тінь» — у сферу корупції, функціонування організов. злочинних угруповань, заснованих ними фікт. фірм, конвертаційних центрів тощо. Гол. передумовами детінізації економіки є запровадження д-вою системи макро- і мікрорівневих екон., орг.-управлінських, тех., технол. та правових заходів щодо створення екон. передумов зацікавлено-ініціативного повернення взаємовідносин між учасниками екон. процесів з тіньового у враховуваний д-вою екон. оборот, а також створення орг.-управлінської і правової інфраструктури протидії тіньовим проявам та превентив. впливу на усунення причин і умов відтво рення джерел тіньових доходів. Нині основою прав, інфраструктури є відповідні норми КК України, Законів України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (2002), «Про внесення змін до деяких Законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», «Про основи національної безпеки України» (обидва — 2003), актів адм., бюдж., подат., мит., валют., банк., зовнішньоекон., госп. зак-ва з питань протидії Т. е., а також окр. міжнар.-прав, док-тів.

Літ.: Николаева М., Шевяков А. Теневая экономика: методы анализа и оценки (обзор работ зап. экономистов). М., 1987; Турчинов О. В. Тіньова економіка: закономірності, механізми функціонування, методи оцінки. К, 1996; Попович В. М. Тіньова економіка як предмет екон. кримінології. К., 1998; Базелюк А., Коваленко С. Тіньова економіка в Україні. К., 1998; Дудоров О. О. Злочини в сфері підприємництва. К., 2001; Попович В. М. Екон.-кримінол. теорія детінізації економіки. К, 2002; Крим, право України. Особлива частина. К.—X., 2003.

В. П. Нагребельний, В. М. Попович.

 

Схожі за змістом слова та фрази