Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІРАК
   

ІРАК

Республіка Ірак - д-ва в Пд.-Сх. Азії, розташована в межиріччі Тигру та Євфрату. Тер. — 438,317 тис. км2. Нас. — 22 млн. чол. (1997, оц.): араби (75 %), курди (понад 20 %), туркмени (2%), ассирійці, перси, вірмени та інші. Столиця — м. Багдад. Адм.-тер. поділ — 18 муха-фаз (провінцій). Офіц. мови — арабська і курдська. Грош. одиниця — іракський динар. Нац. свято — День революції (17 липня). На тер. сучасного І. був один з найдавніших осередків цивілізації. Тут існували д-ви Вавилонія і Ассирія. У 6 ст. до н. е. територія І. стала центром д-ви Ахеменідів; у 4-2 ст. до н. е. - Селевкідів; у 2 ст. до н. е. — 3 ст. н. е. — Парфянського царства. В 7 ст. тер. І. завоювали араби, в 11 ст. — турки-сельджуки, в 13 ст. — монголи. В кін. 14 —на поч. 15 ст. тер. І. входила до складу імперії Тимура, з 30-х рр. 16 ст. до 1918 — Османської імперії.

Під час Першої світ, війни тер. І. захопила Великобританія. З 1921 І. — конст. монархія.

Державний герб Ірак - leksika.com.ua

У 1930 укладено англо-ірак. угоду, згідно з якою І. 1932 формально проголошено незалежною д-вою. У лютому 1955 І. підписав з Туреччиною Багдадську угоду, яка стала основою агресив. Багдадського пакту. 14.VIІ 1958 в результаті антифеод. революції в країні повалено монархію і проголошено республіку. І. вийшов з Багдад, пакту і ліквідував на своїй території іноз. військові бази. У 60-х рр. дем. республіка трансформувалася у військ, диктатуру.

1970 уряд І. обнародував «Декларацію 11 березня», яка поклала край міжетнічній війні араб, і курдського населення країни. 11.III 1974 було проголошено автономію Іракського Курдистану. Згідно з договором про автономію у Курдистані створено виб. орган — законодавчу раду, одному з членів якої президент доручає формування викон. ради. Члени останньої прирівнюються до міністрів і мають відповідний адм. апарат. Загострення у вересні 1980 ірако-іран. відносин переросло у виснажливий воєн, конфлікт. 20.УІІІ 1988 на ірако-іран. фронті встановлено перемир'я. У 1990 між І. та Іраном відновлено дип. відносини. В ніч з 1 на 2.УІІІ 1990 Ірак, війська вторгайся на тер. Кувейту і протягом тижня окупували його. 8 серпня Багдад оголосив про «довічне об'єднання» І. і Кувейту. Рада Безпеки ООН засудила анексію Кувейту як юридично недійсну. В ніч з 16 на 17.1 1991 війська багатонац. сил (США, Великобританії, Франції та ряду араб, країн) на основі резолюції РБ ООН від 29.ХІ 1990 розпочали бойові дії проти військ І. В результаті І. зазнав поразки, було відновлено держ. незалежність і тер. цілісність Кувейту. 3.1 1992 Іракська Республіка рішенням президента перейм, на Республіку Ірак. В І. діє тимчас. конституція, що набула чинності 16.VIІ.1970, з наст, змінами. Вищим органом держ. влади є Рада рев. командування. Глава д-ви — президент. Він є також головою Ради рев. командування (РРК) і головнокомандувачем збройних сил. Строк повноважень президента — 7 років. Згідно з ухваленими у вересні 1995 поправками до конституції президент обирається всенар. референдумом.

Законодавчу владу представляє однопалат. парламент — Національна рада у складі 250 депутаті в (220 депутатів обираються заг. прямими виборами при таєм. голосуванні, 30 — призначає президент з числа жителів трьох пн. провінцій). Строк повноважень парламенту — 4 роки.

Викон. владу здійснюють президент, РРК і уряд — кабінет міністрів, очолюваний прем'єр-міністром. Вищим суд. органом у цив. справах є Касаційний суд Іраку. Діє система мусульм. судів.

І. - член ООН з 1945, ЛАД з 1945, ОПЕК з 1960.

Дип. відносини України з І. встановлено 16.XII 1992.

В. Л. Федоренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази