Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дон-дред arrow ДОНЕЦЬК
   

ДОНЕЦЬК

(до 1924 -Юзівка, 1924-61 - Сталіно) - місто, обласний центр УРСР. Лєлїить на р. Кальміусі, в центр. частині Донбасу. Великий вузол залізниць, авто-моб. та авіац. шляхів. 1021 тис. ж. (1979). Д. поділяється на 8 міських районів. Засн. 1869 як робітн.

с-ще Юзівка (назване за прізвищем підприємця англійця Дж. Юза). В 70-90-х pp. 19 ст. в Юзівці відбувалися масові виступи робітників (див. Юзівські страйки 1875 і 1887, Юзівські робітничі заворушення 1892). В 1898 в Юзівці виник перший с.-д. гурток. Велику допомогу місцевим соціал-демократам подавали Г. І. Петровський, Артем (Ф. А. Сергєєв). Під час революції 1905-07 в Юзівці відбувся ряд страйків. У грудні 1905 створено Раду робітн. депутатів і бойові дружини, що брали участь в Авдіївському виступі робітників 1905- В серед. 1916 оформилась Юзівська більшовицька група. З 1917 Юзівка - місто. В травні 1917 створено Юзівський к-т РСДРП(б) [див. Юзівська організація РСДРП(б)]. Рад. владу встановлено в січні 1918. Підчас Великої Вітчизн. війни в період тимчасової нім.-фашист. окупації Д. (26.Х 1941 - 8.ІХ 1943) тут діяли підпільні партійно-диверсійні групи, комсомольська організація. Д. нагороджено ордером Леніна (1979), Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1969). Містами-побратимами Д. є Катовіце (ПНР) і Магдебург (НДР). Д. - один із значних центрів важкої пром-сті СРСР. Пром-сть Д. використовує місц. вугілля, довізні криворізьку й керченську руди, нікопольський марганець, оренбурзький і ставропольський газ, а також с.-г. продукцію Донец. обл. Провідними галузями економіки міста є вугільна, металург. та мащ.-буд. Вугільна пром-сть представлена 22 шахтами; найбільші з них: "Трудівська", "Південнодонбаська", ім. Є. Т. Абакумова, шахтоуправління " Куйбишевське" та "Жовтневе". Найбільші з-ди: Донецький металургійний завод імені В. І. Леніна, Донецький машинобудівний завод імені Ленінського комсомолу України, рудоремонтний, коксоус-таткування, металоконструкцій, "Донбаскабель", холодильників, по виробн. устаткування для харч. пром-сті, штампів та пресформ, гірничорятувальної апаратури та ін. На базі вугільної та металург. пром-сті, місцевої сировини розвинулась хім. і коксохім. пром-сть (з-ди: Донецький завод хімічних реактивів імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, коксохім., пластмас). Пром-сть буд. матеріалів та буд. індустрії представлена 20 підприємствами, що випускають цеглу, бетон, теплоізоляційні матеріали, залізобетонні, дерев'яні та металеві конструкції тощо. Розвинута легка (Донецький бавовняний комбінат імені XXV з'їзду КПРС, камвольно-прядильна, швейна, трикотажна, текст.-галантерейна, взут. ф-ки) та харч. (м'ясокомбінат, міський молочний № 2, пивоварний, міський молочний № 1, маргариновий з-ди, хлібокомбінат, кондитерська ф-ка) промисловість. У 1978/79 навчальному році у Д. було 151 загальноосв. школа (113 тис. учнів), 13 муз. шкіл; 21 серед. спец. навч. заклад (28,7 тис. учнів); 27 профес.-тех. уч-щ (16,5 тис. учнів); 5 вузів: Донецький університет, політех., рад. торгівлі, муз.-пед., мед. ін-ти (див. окремі ст.), а також філіал Харків. ін-ту інженерів залізнич. транспорту

(всього в Д.- 46,1 тис. студентів). Н.-д. установи і проектні орг-ції: Донецький науковий центр АН УРСР, Фізико-технічний інститут АН УРСР, Економіки промисловості інститут АН УРСР, Донец. н.-д. ін-т вугілля, Донец. проектно-конструкторський і експериментальний ін-т комплексної механізації шахт, Донецький ботанічний сад та ін. У місті 390 масових б-к (фонд - 9845 тис. одиниць зберігання), 62 клубні заклади, 138 кінотеатрів і кіноустановок, два держ. музеї (обл. краєзнавчий та Донецький художній музей) і 15 нар. музеїв, три театри: Донецький театр опери та балету, Донецький український му-зичпо-драматичний театр імені Артема, театр ляльок, філармонія, цирк, шахтарський ансамбль "Донбас". У Д. 390 позашкільних закладів: міський Палац піонерів, 3 будинки піонерів, станції юних техніків і натуралістів, дитячі спортивні школи. Книжкове вид-во "Донбас", поліграф. комбінат, вид-во "Радянська Донеччина"; виходить 3 обл. газ.- "Социалистический Донбасс", "Радянська Донеччина", "Комсомолец Донбасса", міська газ. "Вечерний Донецк", журн. "Донбас". Обл. радіомовлення і телебачення. За рад. часу Д. докорінно реконструйовано, прокладено нові магістралі, вулиці, створено нові житл. райони (шахти ім. Абакумова, Донецькі Черемушки, Калинівський ансамбль набережної р. Кальміусута т.), споруджено нові громад. будівлі (театр, 1935-40, арх. Л. Котовський; б-ка ім. H. К. Крупської, 1936, перебудована 1954, арх. М. Порхунов; Критий ринок 1961, арх. К. Фельдман; будинок проектних організацій, 1967, арх. Г. Навроцький і В. Спусканюк; висотний будинок "Трилисник", 1972, арх. В. Несневич). За ландшафтну архітектуру Д. 1978 присуджено Держ. премію СРСР (арх. П. Вігдергауз, В. Кішкань, І. Седак, Д. Циміданов та ін.). Пам'ятники: В. І. Леніну (1967, скульптор Е.М. Кунцевич, арх. М. та В. Іванченки), Т. Г. Шевченкові (1956, скульптори О. Олійник і М. Вронський, арх. В. Шарапенко), "Нескорені" (членам міськ. підпілля - С. Г. Матекіну, Б. І. Орлову, С. В.Скоблову, 1957; скульптор В. Костін), Вічної Слави рад. воїнам і жертвам нім.-фашист. терору (1965, скульптор В. Костін). Обеліск на честь економіста і публіциста В. В. Берві (Н. Флеровського), який 1897 - 1918 тут жив. У Д. народився академік АН УРСР М. В. Луговцов. З розвитком металург. пром-сті міста пов'язана діяльність М. К. Курако й І. П. Бардіна.

Літ.: Миронов В. П. Город, в котором мы живем. Донецк, 1977.

В. П. Миронов, А. М. Сабина.

ДонецькДонецьк