Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нел-нер arrow НЕОРЕАЛІЗМ
   

НЕОРЕАЛІЗМ

— прогресивний напрям в італ. кіно та літературі серед. 40 — серед. 50-х рр. 20 ст. Н. виник на грунті антифашист. Руху Опору. Об'єднав митців різних політ. партій та угруповань на основі розвитку й утвердження реалістичних традицій італ. мистецтва, заперечення анти-реалістичних течій, які панували в часи фашист. диктатури. Визначальними рисами Н. є демократизм і гуманізм, увага до життя трудящої людини, наявність документальної основи твору (принцип вірності факту). Осн. теми Н.— викриття фашизму, показ героїки партизанської війни, боротьби за соціальну справедливість. Н. найповніше проявився, зокрема, в творчості режисерів Р. Росселліні ("Рим — відкрите місто"), Л. Вісконті ("Земля тремтить"), П. Джермі ("Дорога надії"), В. Де Сіки ("Викрадачі велосипедів", "Дах", "Умберто Д."), Дж. Де Сантіса ("Рим, 11-а година"), в сценаріях і теор. працях Ч. Дзаваттіні, в акторських роботах А. Маньяні. Представники Н. шукали нових виражальних засобів, знімали у фільмах робітників, селян, прагнули до точності деталей у відтворенні важких умов їхнього життя. Н. італійського кіно вплинув на розвиток реалізму в кіномистецтві багатьох країн світу (в т. ч. США, Франції, Індії, Польщі).

Н. вплинув і на театр (п'єси Е. Де Філіппо) та образотворче мист. (Р. Гуттузо, А. Піццінато, А. Саль-ваторе). В серед. 50-х рр. Н., не зумівши розкрити кардинальні й складні суперечності нової дійсності, вичерпав себе. Проте він відіграв важливу естетичну та ідейну роль, зокрема повернув італ. мистецтву інтерес до тем і проблем нар. життя. Традиції Н. в 70-х рр. розвинулися у прогресивних фільмах "політичного кіно", зокрема у творчості режисерів Е. Сколи ("Ми так любили одне одного"), П. і В. Тавіані ("Батько-господар"), Е. Ольмі "(Дерево для черевиків"), Ф. Розі ("Христос зупинився в Еболі" за твором К. Леві). Н. в літературі. Творчість письменників-неореалістів характеризується демократичною спрямованістю, гуманістичною вірою в ідеали свободи і соціальної справедливості. Тема Руху Опору, боротьби проти фашизму реалістично відображена в ліричних спогадах В. Пратоліні, романах Р. Вігано, І. Кальвіно, повістях Дж. Бассані та ін. Гострим соціальним проблемам присвячені романи В. Пратоліні "Повість про бідних закоханих" (1947) і "Метелло" (1954), нариси К. Леві "Слова — каміння" (1955), комедії Е. Де Філіппо "Неаполь — мільйонер" (1945) і "Брехня на довгих ногах" (1948), поетична творчість П. П. Пазоліні та ін.

Літ.: Потапова 3. М. Неореализм в итальянской литературе. М., 1961: Дзаваттини Ч. Некоторые мысли о кино. В кн.: Дзаваттини Ч., Умберто Д. От сюжета к фильму. Пер. с итал. М., 1960: Базен А. Что такое кино? Пер. с франц. М.. 1972.

 

Схожі за змістом слова та фрази