Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІСТЕРІЯ
   

ІСТЕРІЯ

(від грец. — матка) — одна з найскладніших форм психічних розладів. Належить до групи неврозів. Виникає під впливом псих, травми як в осіб з особливим складом характеру (істеричний характер), так і в здорових людей. Специфічним лише для І. є механізм «втечі у хворобу», «умовної приємності або бажаності» хворобливого симптому як виходу з тяжкої психотравмуючої ситуації чи уникнення реальної дійсності, що призводить до фіксації хворобливої симптоматики. Характерною рисою осіб, які страждають на І., є яскрава демонстративність, «театральність», бажання будь-що привернути до себе увагу оточення, висока навіюваність і схильність до самонавіювання, зниження раціонально-розсудливої оцінки власного стану. Істеричні прояви — різноманітні, рухливі й мінливі, зовні нагадують окр. прояви різних хвороб. Саме тому І. в минулому мала назву «великої симулянтки» (Ж. Шарко), «хамелеона, який постійно змінює свої кольори» (Т. Сиденгам). Симптоматику І. схематично поділяють на моторні, сенсорні, вегетативно-вісцеральні та психічні розлади. Моторні розлади набувають вигляду істеричних нападів, парезів та паралічів, у т. ч. явищ астазії — абазії (неспроможності стояти чи ходити при збереженні всіх ін. рухів ногами). Спостерігаються гіперкінези, порушення ходи, контрактури у вигляді істеричної кривошиї, істеричного блефароспазму (спазму повік), розлади фонації (афонія, тобто уривчастість голосу) або порушення мови (заїкання, мимрення, рідше мутизм — істерична німота). Сенсорні розлади найчастіше виражаються у розладах чутливості та істеричних болях. Вегетат.-вісцеральні розлади при І. зустрічаються найчастіше: у хворих спостерігаються спазми гортані (істерична «грудка» в горлі), відчуття нестачі повітря, запори, приступи серцебиття, порушення терморегуляції, істерична непритомність тощо.

Серед псих, розладів значне місце посідають емоц.-афективні розлади у вигляді страхів, астенії, пригніченого настрою, які супроводжуються яскравим зовн. оформленням у вигляді театральних поз, стогонів, патетичних заяв. Нерідко спостерігається істерична амнезія: «випадіння», «витискування» з пам'яті психотравмуючої ситуації і всього, що з нею пов'язане. Можливі галюцинації, синдроми псевдодеменції, пуерилізму (форма істеричних психозів з характерною дитячою поведінкою на тлі істерично звуженої свідомості), маячноподібних фантазій, ступора (лат. stupor — заціпеніння) з мутизмом. Суд.-психіатр. оцінка істеричного стану залежить від тривалості його розвитку (до чи після правопорушення) та від глибини хворобливих розладів (невротичного чи психо-тичного рівня). Див. також Психічна хвороба.

Літ.: Свядощ А. М. Неврозы. М., 1982; Якубик А. Истерия. М., 1982; Ушаков Г. К. Погран. нервно-псих. расстройства. М., 1987; Семке В. Я. Истерические состояния. М., 1988.

Т. М. Арсенюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази