Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВ І СПОРИ (КОНФЛІКТИ)
   

КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВ І СПОРИ (КОНФЛІКТИ)

— неврегульовані розбіжності, що виникають між труд, колективами (профспілками) і роботодавцями щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладання чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колект. договору, угоди або їх окремих положень; г) невиконання вимог зак-ва про працю. К. т. с. (к.) можуть виникати на таких рівнях: 1) виробничому; 2) галузевому, територіальному; 3) національному. Відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (1998) сторонами К. т. с. (к.) виступають: наймані працівники чи профспілки або ін. уповноважені найманими працівниками органи та власник або уповноважений ним орган (далі — власник) чи представник або об'єднання власників чи їх представники (на галуз., тер. чи нац. рівнях). Порядок формування вимог найманих працівників, профспілок: а) на виробничому рівні — затверджується заг. зборами (конференцією) труд, колективу або шляхом збору підписів, коли вимоги підписали не менш як 50 % членів трудового колективу; б) на галузевому, тер. чи нац. рівнях — конференцією представників підприємств, установ, організацій або рішенням виб. органу відповід. профспілки, об'єднання профспілок. Вимоги оформляються відповідним протоколом і надсилаються власнику. Заг. строк розгляду вимог і прийняття рішення власником не повинен перевищувати ЗО днів з дня одержання ним вимог. Моментом виникнення К. т. с. (к.) вважається одержання уповноваженим представн. органом найманих працівників або профспілки від власника повної або часткової відмови у задоволенні колект. вимог або настання часу, коли передбачені для розгляду вимог строки минули, а відповідь не надійшла. Про виникнення К. т. с. (к.) представн. орган найманих працівників у 3-денний строк письмово інформує власника, місц. орган викон. влади, орган місц. самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення.

До органів, що мають право вирішувати К. т. с. (к.), належать примирна комісія і трудовий арбітраж. Порядок їх діяльності регулюється названим вище Законом. Від лютого 1999 діє також Нац. служба посередництва і примирення, представники якої можуть брати участь у вирішенні К. т. с. (к.) на всіх стадіях.

Літ.: Грибаков О. М. Система вирішення колект. труд, конфліктів. В кн.: Соціальне партнерство. К., 1999.

В. П. Пастухов.

 

Схожі за змістом слова та фрази