Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Т-тана arrow ТАЇЛАНД
   

ТАЇЛАНД

Королівство Таїланд — держава в Пд.-Сх. Азії. Займає центр. та зх. частину п-ова Індокитай і пн. частину п-ова Малакка. Омивається водами Сіамської зат. Пд.-Китайського м. та Андаманським м. У адм. відношенні поділяється на 71 провінцію (чангвати)

Державний лад. Т конституційна монархія. Діючу конституцію проголошено 1978. Глава д-ви — король. Законодавчий орган — Нац. законодавчі збори у складі сенату (225 членів; призначають ся прем'єр-міністром на 6 років) і палати представників (301 депутат, обирається населенням на 4 роки); виконавчий орган — уряд, очолю вашій прем'єр-міністром.

Природа. Берегова лінія розчленована мало, береги переважно низовинні, місцями заболочені. Внутр. райони країни зайняті Менам ською низовиною. Рельєф північних і західних районів країни гірський (вис. до 2576 м, гора Інтханон — найвища точка країни), на Сх.— плато Корат. Поклади олов'яної, вольфрамової, цинкової, заліз., марганцевої руд, сурми, бариту, плавикового шпату, дорогоцінного каміння, бурого вугілля, кам. і калійної солей, нафти. Клімат субекваторіальний, мусонний. Пересічна річна т-ра повітря в рівнинних і передгірних районах від +22 до +29°. Опадів 900—1000 мм на рік. Гол. ріка — Менам. Бл. 60 % тер. Т. вкрито лісами. В пн. частині країни поширені тропічні ліси на червоноземах, на плато Корат — мусонні сезонно листопадні ліси на коричневих грунтах та високо травна савана на червоно-бурих грунтах. По долинах річок — галерейні ліси на алювіальних і лучних грунтах, вздовж мор. узбережжя — мангрові зарості. В Т.— 5 нац. парків.

Населення. Осн. населення Т. (сіамці, або кхонтаї, лао та ін.) належить до тайської мовної сім'ї. В Т. живуть також китайці, малайці, кхмери, гірські кхмери, куї та ін. Офіц. мова— тайська. Пересічна густота нас.— 95.3 чол. на 1 км1 (1982). Міське населення становить 17,2 % (1977). Найбільші міста: Бангкок, Чіангмай, Чонбурі.

Історія. Найдавніші людські поселення на тер. Т. належать до епохи палеоліту. На межі н. е. пд. частину тер. Т. заселили племена монів. У і—13 ст. на тер. Т. існували монські д-ви, які в 11— 13 ст. були підкорені кхмерською імперією Камбуджадеша. Високу культуру монів і кхмерів сприйняли таї, які на поч. 1-го тис. заселили тер. Т. В кін. 12 — на поч. 13 ст. виникли тайські князівства, які 1238, завдавши поразки кхмерам, об'єдналися, створивши д-ву Сукотаї. В 13 ст. на тер. Т. поширився буддизм. Після розпаду д-ви Сукотаї в 14 ст. утворилася нова д-ва Сіам. У 2-й пол. 17 ст. Сіам став об єктом колоніальної експансії Голландії, Великобританії і Франції. Країні було силою нав'язано нерівноправні договори. В результаті патріотичної боротьби місц. населення колонізаторів було вигнано з Сіаму. В кін. 17 ст. країну було закрито для європейців. У 2-й пол. 18 ст. Сіам зазнав агресії з боку Бірми. Після вигнання бірманських військ і відновлення єдності країни Сіам у 2-й пол. 18 ст. підкорив Лаос і Камбоджу. В 2-й пол. 19 ст. Сіам уклав нерівноправні договори з Великобританією, США, Францією та ін. капіталістичними д-вами В 1896 Сіам було поділено на англ. і франц. сфери впливу. Дії рос. дипломатів (дипломатичні відносини а Росією Сіам встановив 1897) об'єктивно перешкоджали повному підкоренню країни зх. д-вами. Під час 1-ї світової війни 1914—18 Сіам з 1917 виступав на боці Антанти. Після війни в країні посилився антимонархічний рух. У 1932 в результаті держ. перевороту Сіам було проголошена конституційною монархією. В 1939 Сіам перейменовано на Т. У 1940 Т. висунув тер. домагання на частину тер. Лаосу і Камбоджі. Під час 2-ї світової війни 1939—45 Т. з 1940 виступав на боці Японії. Країну фактично окупували япон. війська. В Т. розгорнувся визвольний рух "Вільне Таї". В 1942 виникла компартія. 19.VIII 1945 Т. звернувся до країн — учасниць антияпон. коаліції з проханням про мир. За мирним договором 1946 Сіам (так країна знову називалася 1945—48) відмовився від загарбаних 1941—43 територій. У 1946 Сіам і СРСР домовилися про обмін посланниками (дипломатичні відносини — з 1941, офіційно — з 1979). В 1947 реакц. офіцерство здійснило військ. переворот, який супроводився антидемократичними репресіями. В післявоєн. час у країні зріс вплив США. На тер. Т. було створено військ.-повітр. і військ.-мор. бази США. В 1954—77 Т. входив до СЕАТО. Збройні сили Т. брали участь в агресії СІЛА у В'єтнамі. З 1966 Т.— член АЗПАК, з 1967 — АСЕАН. У 1957—73 при владі в Т. перебував військ. уряд, який проводив політику придушення демократичних свобод. У жовтні 1973 військ. режим було скинуто. Цивільний уряд нац. буржуазії вжив заходів щодо зміцнення суверенітету і розвитку відносин Т. з усіма країнами. З таїландської території було виведено амер. війська, закрито військ. бази США. В 1976—77 при владі в Т. перебували праві військ. кола. В 1977 в країні відбувся військ. переворот. Новий уряд виступив з програмою посилення регулюючої ролі д-ви в економіці, проведення зем. реформи, боротьби проти корупції та безробіття. В 1978 прийнято нову конституцію, згідно з якою відновлено ряд бурж.-демократичних свобод. У 1979 відбулися парламентські вибори. У зовн. політиці уряд Т. орієнтується на співробітництво з США, Японією та ін. імперіалістичними д-вами, а також з Китаєм. Т. відмовився визнати Нар. Республіку Кампучію (НРК) і надав свою територію бандам кампучійських контрреволюціонерів, які здійснюють збройні напади на прикордонні райони НРК. З 1946 Т.— член ООН.

г. Г. Бандиленко.

Політичні партії. Тайськанаціональна партія, засн. 1968. Виражає інтереси великої, в т. ч. місц. кит., буржуазії. Партія соціальної дії, засн. 1974. Виражає інтереси феодально-монархічної аристократії і великої буржуазії. Демократична партія, засн. 1947. Спирається на велику і серед. буржуазію, інтелігенцію, частину офіцерства. Національно-демократична партія. Об'єднує представників військових, інтелігенції, серед. підприємців. Партія тайських громадян. Виступає з крайньо-правих позицій. Комуністична партія Таїланду, засн. 1942. За винятком 1946—47 — на нелегальному становищі, з 1965 веде збройну антиурядову боротьбу. Профспілки в Т. заборонені.

Господарство. Т.— агр. країна з низьким рівнем екон. розвитку, залежна від іноз. капіталу (Японії, США, ФРН та ін.). Значну роль в економіці відіграє буржуазія кит. походження. Гол. галузі г-ва мають експортну орієнтацію. В с. г. зайнято бл. 73 % самодіяльного населення і створюється 35 % валового нац. продукту. Зберігаються феод. поміщицькі форми власності на землю, більшість селян безземельна. Поширена оренда. Переважають дрібнотоварні сел. г-ва. С.-г. угіддя займають 35 % площі країни; 2,6 млн. га земель зрошується. Переважає рослинництво, осн. с.-г. угіддя — в долині Менаму та на плато Корат. Вирощують (збір і виробн., млн. т, 1982): рис — 17,8 (очищений), кукурудзу — 3,7, тапіоку — 17,4, цукр. тростину — 30,3, бобові, просяні, батат, арахіс, рицину кунжут, чай. каву, кенаф, кокосову пальму, бавовник, тютюн, прянощі, цитрусові, манго, ананаси тощо. Значні площі під гевеєю (на п-ові Малакка), 1982 було вироблено 540 тис. т натурального каучуку. Поголів'я (млн., 1980): великої рогатої худоби — 11,3 (у т. ч. буйволів — 6,2), свиней — 5,5. Розвинуте рибальство (1,7 млн. т риби і морепродуктів, 1982). В лісах— заготівлі деревини цінних порід (тик, янг, сал, ебенове, сандалове, червоне дерево). Частка пром-сті у валовому нац. продукті становить 20 %. На базі значних мінерально-сировинних ресурсів розвивається гірничодобувні пром-сть, переважно експортного характеру. Видобувають (тис. т 1982): олов'яну — 32, свинцево-цинкову, вольфрамову та марганцеву руди, нафту, плавиковий шпат — 270, азбест, дорогоцінне каміння тощо. Гол. галузі обробної пром-сті — харчосмакові (очистка рису, виробн. тапіоки, кокосової олії, цукру тощо) і текст. (у т. ч. джутова). Підприємства деревообр. пром-сті та ін] первинній обробці каучуку. Гол. чин. на імпортній сировині та ви півфабрикатах працюють нафтопереробні, хім., цем., паперові, металург., металообр., автоскл" дальні та ін. підприємства. Розвинуті кустарні ремесла. В 1980 було вироблено 15 млрд. кВт па електроенергії (більшу частину на ГЕС). Осн. пром. центр — Бангкок. Довж. (тис. км): з-ць — 31 (1981), автошляхів — понад 41 у т. ч. бл. 28 з твердим покриттям. Розвинутий річковий та мор. транспорт. Найбільші мор. порти Бангкок, Сонгкхла, Паттані. 1 м. Бангкоку — міжнар. аеропорт. З Т. вивозять рис, каучук, тапіоку, кукурудзу, цукор, олов'яні руду тощо; довозять нафту 1 нафтопродукти, машини і устаткування, пром. сировину та напівфабрикати. Гол. торг. партнери Японія, США, ФРН. Грош. оди ниця — бат. 23 бата = 1 дол США (1983). Б. П. Ячейка

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ, 1976 в країні було 52,2 тис. лікарняних ліжок (12,1 ліжка на 10 тис. ж.), більшість І яких належить державним лік. закладам. Мед. допомогу 1975 подавали 5 тис. лікарів (1,2 лікаря на 10 тис. ж.), 652 зубні лікарі та 1,9 тис. фармацевтів. Лікарів готують у 4 вищих мед. школах.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В країні значний процент неписьменних (1980 6л. 15 %). Проголошено обов'язкове безплатне навчання дітей віком від 7 до 15 років. З 1977 здійснюється перехід до нової структури загальноосв. школи: поч. школа — 6 років, середня — б років (3+ 3). Викладання — тайською мовою. Є приватні школи. В 1980/81 навч. р. у поч. школах налічувалося понад 7,3 млн. учнів, у серед. навч. закладах — понад 1,9 млн., у вищих навч. закладах — 6л. 270 тис. студентів. У країні діють 13 ун-тів (зокрема, Чулалонгкорнський, засн. 1917; Таммасартський, засн. 1933; Касетсартський, засн. 1943, усі — в Бангкоку, ун-т у м. Чіангнаї), ряд ін-тів та коледжів. Наукові установи: Сіамське наук. т-во, н.-д. центри при ун-тах у Бангкоку, н.-д. ін-ти по с. г., екології тощо. Деякі наук. розробки фінансуються зарубіжними і міжнар. фондами. Нац. б-ка (засн. 1905), б-ки Таммасартського і Чулалонгкорнського ун-тів. Нац. музей, усі — в Бангкоку.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення, В 1981 в Т. видавалося кількадесят газет і журналів тайською, кит. і англ. мовами. Провідні щоденні газети: тайською мовою — "Таї рат" ("Країна Таї", з 1958), "Сіам рат" ("Країна Сіам", з 1950); англ. мовою — "Бангкок пост" ("Пошта Бангкока", з 1946), "Нейшен рев'ю" ("Національний огляд", з 1971); кит. мовою — "Сінсянь жібао" ("Новини", з 1946), "Цзін хуа жібао" ("Столична китайська газета", з 1959, тайська назва "Сірінакон"). Нац. інформ. агентство — Агентство новин Таїланду (АНТ), засн. 1977. Радіомовлення — з 1938. Передачі ведуться таї, англ., франц., лао, в'єтнам., кхмерською, бірманською і малайською мовами. Телебачення — з 1955.

Література. Перші пам'ятки тайської словесності, переважно епіграфічні, належать до кін. 13 ст. Становлення літератури як самостійного виду художньої творчості відбувалося в середні віки. На л-рі цього періоду виразно позначився вплив інд., гол. чином буддійської, л-ри. Осн. змістом л-ри була апологія монархії і буддизму. Значне місце займали ліричні жанри (поема "Прало", вірші Сіпрата). Панівна форма — віршована. З кін. 18 ст. в л-рі поступово зростає роль л-ри світського змісту. З'являються перші прозові твори. Серед. 19 ст. знаменувалася поворотом від переважно елітарної, епігонської л-ри до демократичної, нац. л-ри. Найяскравіше ця тенденція відображена в творчості Сунтона Пу. В 20—30-х рр. 20 ст. зародився реалістичний напрям, що знайшло відбиття в оповіданнях, повістях, романах. Найвідоміші представники реалістичної течії, у творах яких порушено гострі соціальні проблеми: Сібурапа (роман "Обличчям у майбутнє", 1955), Сені Саувапонг (роман "Диявол", 1957), Суват Вараділок, Лао Кхамхом (оповідання з життя селян). Після 2-ї світової війни в л-рі Т. переважає сімейно-побутова тематика. Психологічні конфлікти у своїх творах зобразили Акат Дамкенг, Луанг Вічіт Ватакан, Малай Чупініт, Манат Тьянра-йонг, Якоп, письменниця Докмай-сот. З правих позицій виступає Кикріт Прамот.

Л. М. Морев.

Архітектура та образотворче мистецтво. На тер. Т. від перших століть залишилися монські, від пізнішого періоду — кхмерські храми (в Лампхуні, Чіангмаї). З 13 ст. формувалося нац. мистецтво під егідою буддизму. В цей час склався тайський тип культового комплексу ("вата"), до якого входять святилища і храми — "вати" Чанг Лом у Саванкхалоку (кін. 13 ст.), Махатат у Сукотаї (Сукхотхай, 1345). У період розквіту Сіамської д-ви (14—19 ст.) з'явилися міста з прямокутним плануванням, обнесені цегляними стінами, будували складні за формою, оздоблені багатоколірною мозаїкою, розписом і різьбленням "вати" і палаци (в Бангкоку, Аютії та ін.). З кін. 19 ст. споруджують численні банки, офіси, готелі в дусі сучасної європейської та американської архітектури.

Від часів неоліту і бронзового віку збереглися кераміка з поховань у долині річки Квай, наскельні розписи, з перших століть н. е.— величні статуї із зображенням Будди. Нац. мистецтво почало формуватися з 13 ст. В 14—19 ст. розквіту набула скульптура. З кін. 19 ст. в Т. почали проникати зх.-європ. й амер. впливи. З 2-ї пол. 20 ст. прогресивні митці (живописці Фуа Харабітак, Таві Нандакван, скульптор Х'єн Імсарі, графік Маніта Пу Арі), наслідуючи європ. традиції, зберігають особливості нац. мистецтва. Розвиваються різні види декор.-ужиткового мистецтва: лаковий живопис, виготовлення виробів з шкіри, різьблення на дереві, карбування, ткацтво, плетіння.

Музика, театр, кіно. Музика Т. склалася під впливом інд. і кит. культур, а також у взаємодії з музикою Кампучії, Лаосу, Бірми. Поширений тип істор. балад фонг си. Жанр хат лион включає весільні пісні. Муз. інструменти: струнні — 2-струнні скрипки (сау дуонг та сау о), 3-струнні скрипки (сау сам сай), 3-струнна лютня (сеунг), цитра (кхім); духові — флейта (кхлий), гобой (пінай), тип волинки (кхен); ударні — ксилофон (ранал йок), гонги (вонг іай та вонг льок), барібани (тхон, рамана, кхлонг) та ін. Популярні інструм. ансамблі, зокрема, класичного типу (піпхат). У сучас. Т. з'являються ансамблі мішаного типу, які включають нац. струнні і європ. інструменти (скрипка, кларнет, вібрафони тощо). З кін. 19 ст. посилився вплив європ. муз. традицій (європ. муз. інструменти, придворний духовий бенд, приватні муз. школи європ. типу). З серед. 50-х pp. 20 ст. виявилися тенденції до підйому нац. муз. культури. Департамент красних мистецтв об'єднує ряд ансамблів класичного типу, хори, Худож. оркестр (симфонічний) і Нац. ансамбль Таїланду (виступав у СРСР 1976). Діє Нац. театр в Бангкоку. Серед сучас. музикантів — композитори Монтрі Трамоте, Наріс, співачки У. Сукантхамалаї, Т. Айлін, виконавці на пінаї Т. Конглаї-тонг, Н. Таймін.

Джерела класичного театру Т— в інд. епосі "Рамаяна", який стає відомим в цій країні в тайській версії "Рамакіян" (15 ст.). За її мотивами склалися три види класичних вистав Т.: кон — театр пантоміми з масками (їх понад 100), які визначають характер і функції героїв, всі ролі виконують чоловіки; нанг — театр тіней; лакон — тайська класична драма. Різновидності лакона ліке і нора — сучас. нар. видовища. В Т. нема постійного профес. театру. При департаменті красних мистецтв (з 1975) діє самодіяльна трупа (100— 150 чол.). Щороку в Т. створюється 50—70 худож. фільмів, більшість з яких тиражується й озвучується в Гонконгу. Серед відомих фільмів — "Рев тигра" (1974, реж. С. Жаручино), "Озброєний" (1982, реж. Ю. Чатрі).

Літ.: Берзин Э. О. История Таиланда. (Краткий очерк). М. 1973; Федоров В. А. Армия и политический режим в Таиланде (1945—1980). М., 1982; Современный Таиланд. Справочник. М., 1976; Корнев В. И. Литература Таиланда. М., 1971; Ожегов С. С. Архитектура Таиланда. В кн.: Всеобщая история архитектуры, т. 9. Л. —М. 1971.

таїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.uaтаїланд - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази