Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow поп-право об arrow ПРАВО ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ
   

ПРАВО ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ

— система юрид. норм, що закріплюють належність державі певного майна та визначають її права і обов'язки як власника щодо володіння, користування і розпоряджання цим майном. В Україні правове регулювання відносин держ. власності здійсн юється на основі відповід. норм Конституції, ЦивК, Закону «Про власність» (1991) та ін. актів зак-ва. П. д. в. поширюється на кошти, що належать д-ві у формі держ. скарбниці, а також на майно, яке не належить згідно із законом ін. суб'єктам права власності: Укр. народові, фіз. та юрид. особам, АР Крим і тер. громадам. Об'єктами П. д. в., зокрема, є: майно, що забезпечує діяльність органів держ. влади; майно ЗС, органів держ. безпеки, прикорд. і внутр. військ; оборонні об'єкти; єдина енергет. система; системи тр-ту заг. користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодерж. значення; майно казенних підприємств та ін. майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її екон. та соціальний розвиток. У держ. власності може перебувати також майно, передане у власність України ін. д-вами, а також юрид. і фіз. особами. Згідно із зак-вом від імені та в інтересах д-ви право власності здійснюють відповідні органи держ. влади (ст. 326 ЦивК України). Д-ві як власнику належать права володіння, користування і розпоряджання майном, що становлять зміст суб'єктив. права власності. Проте здійснення зазнач, правомочностей д-вою, що поєднує у собі ознаки власника і політ, суверена (публіч. влади), відбувається у різних прав, формах, які випливають з норм цив. та ін. галузей зак-ва. Зокрема, д-ва здійснює законодавче (нормативне) регулювання відносин власності шляхом видання законів та ін. нормат.-прав. актів. Відповідно до ст. 92 Конституції прав, режим власності визначається виключно законами України, які встановлюють повноваження органів, що безпосередньо здійснюють управління держ. майном, підстави виникнення і припинення права держ. власності, умови і порядок використання окр. видів держ. майна, способи захисту права власності тощо.

Формою (способом) здійснення П. д. в. є прийняття індивідуальних прав, актів відповід. органами держ. влади. Органи, уповноважені управляти держ. майном, вирішують питання утворення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації та ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм держ. майна та ш. правомочності відповідно до законод. актів. Зокрема, міністерства, ш. підвідомчі КМ України органи викон. влади: а) приймають рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію підприємств та організації, заснованих на держ. власності; б) затверджують статути (положення) підприємств, контролюють їх дотримання та приймають рішення у зв'язку з порушенням статутів; в) укладають і розривають контракти з керівниками підприємств; г) здійснюють контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами держ. майна; д) дають згоду на утворення спільних підприємств будь-яких орг.-прав. форм, до статут, фонду яких передається майно, що є держ. власністю, тощо.

П. д. в. здійснюється і при укладенні цив.-прав. договорів. Так, договір доручення укладається між органом викон. влади, який отримав повноваження з управління належними д-ві акціями, частками, паями т-ва (корпора-тив. правами), та уповноваженою особою, яка приймає на себе зобов'язання здійснювати від імені зазнач, органу управління цими правами. Д-ва через відповідні органи розпоряджається об'єктами держ. власності при укладенні договорів лізингу, купівлі-продажу, поставки, міни, постачання енергет. ресурсів тощо, а також шляхом безоплат. передачі майна у власність фіз. чи юрид. осіб (напр., держ. житлового фонду).

Літ.: Право собственности в Украине. К., 1996; Пересунько С. І. Право держ. власності в Україні (історія, сучасність, перспективи). Кіровоград, 1998; Скловский К. И. Собственность в гражд. праве. М., 2000; Цив. право України, т. 1. К., 2003.

В. В. Луць.

 

Схожі за змістом слова та фрази