Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МЕКСИКА
   

МЕКСИКА

Мексиканські Сполучені Штати (Mexico, Estados Unidos Mexicanos) — д-ва в пд. частині Пн. Америки. Тер. — 1 958,2 тис. км2. Нас. — 100 ,294 млн. чол. (1999, оц.): іспано-інді-анські метиси (60 %), індіанці (30 %), нащадки європейців (9 %) та ін. Столиця — м. Мехіко. Адм.-тер. поділ: 31 штат і федеральний округ, муніципії. Офіц. мова — іспанська. Грош. одиниця — мексиканське песо. Нац. свято — День незалежності (16 вересня).

У 20-х pp. 16 ст. тер. М. захопила Іспанія. Мекс. державність сформувалася у ході нац.-визв. боротьби в ісп. колоніях Зх. півкулі, яка активізувалась на поч. 19 ст. 16.ІХ 1810 розпочалося нар. повстання проти колонізаторів. 1812 у метрополії було ухвалено т. з. Кадиську конституцію, якою, зокрема, передбачалось запровадити в колоніях елементи самоуправління. 1814 прийнято першу мекс. конституцію. Проте реальної незалежності М. набула 28.IX 1821. Пізніше (1824) прийнято конституцію, яка проголосила М. республікою і встановила федерат, д-ву — Мексиканські Сполучені Штати. Проте конституцією 1836 запроваджено унітарну форму держ. устрою. Зрештою, федералісти взяли гору і 1857 була прийнята нова конституція, за якою д-ва знову стала федеративною. Внаслідок війни 1846—48 зі США М. втратила значну частину території. 1857 прийнято конституцію, що закріпила принципи федераті зму. У 1864—67 М. була монархією на чолі з імператором.

Державний герб Мексики - leksika.com.ua

У 1910—17 в М. відбулася бурж.-дем. революція, завершальним актом якої стало ухвалення 31.1 1917 нині діючої Політичної конституції Мексиканських Сполучених Штатів. За змістом вона належить до т. з. нових конституцій, тобто прийнятих у період між двома світовими війнами. З моменту ухвалення конституції М. внесено майже 400 змін, які стосувалися понад половини статей.

М. — презид. республіка. Законод. влада належить двопалат. парламентові — Генеральному конгресу. Нижня палата (палата депутатів) формується строком на 3 роки. 300 депутатів обираються шляхом заг. і прямих виборів за мажоритар. системою, 200 — за пропорційною. Депутат не може балотуватися на наступних виборах до ниж. палати. До складу верхньої палати (сенату) входять 128 сенаторів: половина з них обирається за мажоритар. системою, половина — за пропорційною. Строк повноважень верхньої палати — 6 років. Сенатором може бути обрана особа, яка досягла 30 років.

У законод. процесі палати парламенту — рівноправні. Законопроект, ухвалений однією з палат, але відхилений іншою, не може бути знову внесений протягом тієї самої сесії. Кожна з палат має особливі повноваження. Напр., тільки палата депутатів уповноважена здійснювати контроль у фін.-бюдж. сфері держ. діяльності. Лише сенат може у разі відсутності всіх «конституційних властей» в окр. штаті призначити тимчас. губернатора, а також розглядати т. з. політичні спори між штатами. У період між сесіями працює постійна комісія, яка здійснює частину повноважень конгресу. До складу комісії входить 29 членів, 15 з яких делегуються палатою депутатів, а 14 — сенатом.

Верховну виконавчу владу здійснює президент. Його обирають шляхом загальних і прямих виборів на 6 років без права переобрання. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 35 років. Президент не може залишати нац. території без дозволу конгресу або його пост, комісії (ст. 88 конституції). Президент на власний розсуд призначає і усуває з посад держ. секретарів (міністрів) та ін. федеральних посад, осіб. Як і в усіх презид. республіках, уряд є допоміж. органом при президенті. Водночас передбачена певна підзвітність членів уряду парламентові: при відкритті кожної сесії конгресу держ. секретарі звітують про стан справ у своїх відомствах. Кожна з палат може запросити міністра на своє засідання для одержання інформації з питань, що обговорюються. У ст. 92 встановлено інститут контрасигнування членами уряду актів президента, без чого вони не можуть виконуватися.

Суд. влада здійснюється Верховним судом та ін. судами (ст. 94). До складу Верх, суду входять 21 основний і 5 дод. членів. Усіх суддів Верх, суду призначає безстроково президент за згодою сенату або пост, комісії конгресу. Судді можуть бути усунені з посади достроково у порядку здійснення парлам. процедури, т. з. політичного суду (аналог — процедура імпічменту в США). Така сама процедура може бути застосована і до президента в разі держ. зради та ін. тяжких злочинів. За держ. устроєм М. — федерація. У кожному штаті діє своя конституція, яка разом з федеральною встановлює модель організації держ. влади, аналогічну тій, що існує на рівні центру. Зокрема, в штатах шляхом виборів формується законод. орган, обирається губернатор, утворюється верх. суд. Встановлено дві сфери владування: сфера виключної компетенції федерації і сфера залишкових повноважень, які віднесені до штатів. Однак домінуючі позиції у сфері владування належать федерації, що відбито в ст. 122, де йдеться про право федер. властей на інтервенцію у справи штатів з метою «охорони від вторгнення або насильства, що відбувається ззовні». В разі «повстання або внутрішніх заворушень» інтервенція у справи штатів може здійснюватися на прохання самих органів штатів. У політ, історії М. були випадки застосування ст. 76 конституції, якою передбачене повноваження сенату «за відсутності конституційних властей у штаті» призначити тимчас. губернатора. Тер. кожного штату в адм. відношенні поділена на муніципії, в яких строком на 3 роки обираються представн. органи місц. самоврядування (муніципалітети) і викон. органи (синдики). М. - член ООН з 1945, ОАД з 1948, ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з М. встановлено 14.1 1992.

В. М. Шаповал.