Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow іон-іщ arrow ІРЛАНДІЯ
   

ІРЛАНДІЯ

Ірландська Республіка — держава в Зх. Європі. Займає більшу частину о. Ірландія. Складається з 4 істор. провінцій; в адм. відношенні поділяється на 26 графств і 5 міст-графств. Карти див. на окремому аркуші, т. 2, с. 168—169.

Державний лад. І.— республіка. Діє конституція 1937. Глава д ви — президент із широкими повноваженнями, обираний населенням строком на 7 років. Законодавчу владу здійснює парламент у складі президента і двох палат: палати представників, що обирається нас. строком на 5 років, і сенату, більшість членів якого призначається президентом, а 11 чол. обираються шляхом непрямих виборів. Органом виконавчої влади є уряд, очолюваний прем'єр-міністром, якого

призначає президент.

Природа. Див. статтю Ірландія(острів).

Населення. Бл. 98% нас. становлять ірландці. Живуть також англійці й шотландці. Офіц. мови — ірландська й англійська, осн. розмовна мова — англійська. Пересічна густота нас.— бл. 45 чол. на 1 км2 (1976, оцінка). 52% нас. живе в містах. Найбільші міста: Дублін, Корк. Лімерік.

Історія. В 6—4 ст. до н. е. тер. 1. заселили кельти (гели). В 3—4 ст. н. е. тут виникли ранньофеод. д-ви; в 5 ст. поширилося християнство. В 1169—71 англо-нормандські феодали завоювали пд.-сх. узбережжя І. Численні повстання у 14—16 ст. проти англ. завойовників зазнали поразки. Конфісковані землі захопили англ. феодали, в Ольстері — шотл. та англ. колоністи-протестанти. І. стала першою англ. колонією. В 1641—52 і 1688—91 ірл. народ піднімався на визвольну війну проти завойовників. З 1778 в І. розгорнувся масовий рух, під тиском якого Великобританія 1782 визнала автономію І. Ліве крило т-ва "Об'єднані ірландці" підготувало респ. повстання 1798, яке було придушено. У 1801 англ. уряд добився скасування ірл. парламенту (існував з 1297) й запровадження "Акта про унію" між І. й Великобританією. В 1840 засн. Асоціацію рипілерів, яка виступила за скасування унії. На базі її лівого крила виникли орг-ції "Молода Ірландія" (1842—47) та Ірл. конфедерація (1847—48). Повстання 1848, яке почала Конфедерація, зазнало поразки. Ірл. революц. братство феніїв (засн. 1858) підготувало повстання 1867. В 1870 засн. Асоціацію самоврядування (з 1873 — Ліга гомрулю), 1874 — Ірл. парламентську партію, які ставили за мету досягти автономії конституційним шляхом. Земельна ліга організувала боротьбу селян за землю. В 20-х pp. 19 ст. засн. перші тредюніони, 1869 — ірл. секції Інтернаціоналу 1-го, на поч. 20 ст.— масові профспілки. В 1896—1903 діяла Ірл. соціалістична респ. партія на чолі з Дж. Коннолі. В ході революц. піднесення робітн. руху (1907—14), під час Дублінського страйку 1913 створено робітн. міліцію та нац.-ліберальну волонтерську орг-цію. В роки 1-ї світової війни під впливом Ірландського повстання 1916 в І. склалася революц. ситуація. 21.І 1919 депутати-шинфейнери проголосили себе ірл. парламентом, прийняли Декларацію незалежності; почалася нац.-визвольна революція 1919—23. В 1919—21 точилася англо-ірл. війна. Намагаючись припинити розвиток бурж.-демократичної революції, праві шинфейнери уклали англо-ірландськии договір 1921, проти якого виступили республіканці на чолі з І. Де Валера (зазнали поразки в громадян. війні 1922—23). Революцію не було завершено. В 1922—32 уряд правих шинфейнерів (партія Куман на гел, 1923—33) проводив антинац. політику. Уряд Де Валера (1932—48; партія фіанна файл, засн. 1926) ліквідував англ. військ.-мор. бази в І., 1932—38 вів "митну війну" з Великобританією. В 1933 засн. Компартію І. Конституція 1937 проголосила ірл. домініон суверенною д-вою Ейре. В роки 2-ї світової війни І. дотримувалася нейтралітету. В 1949 проголошено Ірл. Республіку, яка вийшла з брит. Співдружності; 1949 прийняла Маршалла план, 1951 відхилила його, відмовилася вступити до НАТО. З 1949 І.— член Європейської ради. З 1955

— член ООН. Після 2-ї світової війни при владі здебільшого перебували уряди Фіанна файл (крім 1948—51 — Фіне гел, лейбористи, республіканці; 1954—57, 1973—77

— Фіне гел і лейбористи). Політ. боротьба в І. за возз'єднання країни значно посилилася з 1969 внаслідок загострення кризи в Північній Ірландії. З 1973 І.— член ЄЕТ, Європейського об'єднання вугілля і сталі, Євратому, з 1979 — Європейської валютної системи. В 19731. встановила дипломатичні відносини з СРСР, уклала рад.-ірл. угоду про торг., 1976 — про екон., пром. і наук.-тех. співробітництво.

С. В. Толстов.

Політичні партії, профспілки. Фіанна файл ("Солдати долі"), засн. 1926. Нац.-бурж. партія, фіне гел ("Об'єднана ірландська партія"), засн. 1933. Права, виражає інтереси великої буржуазії та заможних фермерів. Ірландська лейбористська партія (ІЛП), засн. 1912. Реформістська. Соціалістична лейбористська партія Ірландії, засн. 1977 на базі лівого крила ІЛП. Шин фейн ("Ми самі"), засн. 1905, поновлена 1957. Об'єднує націоналістичні й респ. кола дрібної буржуазії та інтелігенції (див. Шинфейнери). Шин фейн— робітнича партія, засн. 1977. Висуває соціалістичні цілі.

Комуністична партія Ірландії, засн. 1933. Ірландський конгрес тред-юніонів, засн. 1959 внаслідок об'єднання профспілкових центрів І. та Пн. Ірландії (112 профспілок).

С. В. Толстов.

Господарство. І.— індустр.-агр. капіталістична країна. Частка пром-сті у валовому нац. продукті становить 36%, с. г.— 18% (1976). В економіці значне місце посідають іноз.. в основному західноєвроп. та амер., монополії. Держ. секторові належать електро-енерг., суднобудівна, нафтопереробна, торфодобувна пром-сть. За 1970—77 вартість життя трудящих зросла в 2,5 раза, рівень інфляції 1977 досягав 15%; 11,7% самодіяльного нас.— безробітні. У промисловості зайнято 28% економічно активного населення. Провідне місце посідають гірничодобувна пром-сть та галузі, пов'язані з переробкою с.-г. сировини. Розвивається важка індустрія. Гірничодобувна пром-сть представлена видобуванням (за вмістом металу, тис. т, 1977): цинку — 116,4, свинцю — 42,5, а також вугілля — 65 (1975), піриту, срібла, міді, бокситів, фосфоритів, природного газу. Підприємства металург. (44 тис. т сталі, 1977), маш.-буд. (особливо суднобудівної, автоскладальної і приладобудівної), електротех., нафтохім., буд. матеріалів пром-сті. Розвинуті шкіряна й текст. пром-сть. Численні підприємства харчосмакової — м'ясної, мол., маслоробної, борошномельної, пивоварної, цукр., спирто-го-рілчаної галузей. У 1977 вироблено 8,4 млрд. кВт • год електроенергії. Осн. пром. центри: Дублін, Корк, Лімерік. У с. г. зайнято 25% самодіяльного населення. Переважають невеликі капіталістичні ферми, які спеціалізуються на виробн. с.-г. продукції на експорт. Провідна галузь с. г.— тваринництво м'ясо-мол. напряму. Розводять (млн. голів, 1977): велику рогату худобу — 7,1, свиней — 1, овець — 3,5 (1976). Рослинництво задовольняє гол. чин. потреби тваринництва у кормах. Збір осн. с.-г. культур (тис. т, 1977): пшениці — 250, ячменю — 1300, вівса — 140, цукр. буряків — 1500, картоплі— 1200. Розвинуте рибальство. Довж. (тис. км, 1977): залізниць — понад 3, автошляхів — 88. Тоннаж мор. торговельного флоту— 212 тис. брутто реєстрових т. Мор. порти: Дублін, Корк. У Дубліні — міжнар. аеропорт. В експорті переважають прод. товари (50% обсягу). Осн. торг. партнери — Великобританія та ін. країни Європейського економічного товариства. Грош. одиниця — ірл. фунт (дорівнює англ. фунту стерлінгів).

А. П. Ревенко.

Медичне обслуговування. У 1975 в І. налічувалося бл. 33,8 тис. лікарняних ліжок (1 ліжко на 93 ж.). Лікарняну допомогу населенню подають як у держ., так і в приватних лікарнях. У 1976 в країні працювало 3,8 тис. лікарів (12 лікарів на 10 тис. ж.), 869 зубних лікарів на 1970 фармацевтів. Лікарів готують на мед. ф-тах університетів. Курорти: Лісдунварна, Спа, Лукан Спа, Трамор.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В країні запроваджено обов'язкове 9-річне навчання дітей від 6 до 15 років. Поч. школа —6-річна (в 1975/76 навч. р.— 3508 шкіл, 528 тис. учнів). Серед, освіту здобувають у держ. або приватних школах (у 1975/76 навч. р.— 32 держ. школи і 15,6 тис. учнів; 539 приватних шкіл, 183,2 тис. учнів); вищу — у 5 ун-тах, а також в університетських коледжах (у 1978/79 навч. р.— 24,1 тис. студентів), зокрема у Дублінському ун-ті (Трініті-коледж, засн. 1592), Нац. ун-ті в Дубліні (засн. 1908), Нац. ін-ті вищої освіти з тех. ухилом у м. Лімеріку. Наук. установи: Королівське Дублінське т-во (засн. 1731), Королівська ірл. академія (засн. 1786), галузеві академії — мед. (засн. 1882), словесності (засн. Б. Шоу 1932), живопису, скульптури й архітектури (засн. 1823). Найбільші б-ки — Нац. й Публічна в Дубліні. Нац. музей (засн. 1731), Нац. галерея (засн. 1864), Цивільний музей (засн. 1953), Галерея сучас. мистецтва тощо.

В. П. Лапчинська.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1975 в І. виходило 7 щоденних газет заг. тиражем бл. 700 тис. прим., понад 300 ін. періодичних видань заг. тиражем понад 4,5 млн. прим. Англ. мовою виходять щоденні "Айріш пресс" ("Ірландська преса", з 1931), "Айріш тайме" ("Ірландські часи", з 1859) та ін. Ірл. (гельською) мовою — "Іріс ефігюль" ("Офіційна газета", з 1922) — урядовий двотижневик, "Інню" ("Сьогодні", з 1943) — щотижнева. Преса Компартії І.— щомісячна газ. "Айріш соушеліст" ("Ірландський соціаліст", з 1961), теор. журн. "Айріш соушеліст рев'ю" ("Ірландський соціалістичний огляд", з 1969), щотижневий бюлетень "Айріш уоркерс войс" ("Голос ірландських робітників"), усі — англ. мовою. Урядове інформ. бюро (засн. 1934).

Держ. служба Ірл. радіо і телебачення (засн. 1960). Радіомовлення — з 1926, телебачення — з 1961. Передачі ведуться ірл. та англ. мовами.

О. В. Ткачов.

Література І. створювалась ірл. та англ. мовами. Найдавніші пам'ятки л-ри —ірл. саги, поезія бардів. В 16—17 ст. у світській і реліг. л-рі І. переважали патріотичні теми (ф. О'Найв, Дж. Наджент, Е. О'Гассі та ін.). Особливе місце належить "Історії Ірландії" (бл. 1640) Дж. Кітінга. З розпадом кланової структури ірл. суспільства занепала поезія бардів (один з останніх її представників Т. О'Керолен). Ірл. поезія стає де-мократичнішою (Е. О'Рахіллі, Дж. Мак-Доннелл, О. Р- О'Салліван). З кін. 18 ст. ірл. л-ра розвивалася переважно англ. мовою. В 1-й пол. 19 ст. гол. напрямом в ірл. л-рі був романтизм. У 40-х рр. 19 ст. кращі поети згуртувалися навколо революц.-демократичної орг-ції "Молода Ірландія". Дж.-К. Манган, С. Ферпосон, Т. Девіс розвивали традиції політ. сатири й громадян, лірики. Найпопулярнішим жанром стала патріотична балада. В прозі набули поширення істор. і сімейно-побутовий романи (Дж. Гріффін, Дж. Бейнім, М.Еджуорт, У. Карлтон). У кін. 19 ст. в І. почався нац.- культур. рух "Ірландське відродження", одним з ініціаторів якого був У.-Б. їтс. На поч. 20 ст. поезії та драматургії належали провідні позиції в л-рі (Дж. Сінг, А. Грегорі, П. Ко-лум, Дж. Стівенс). Творчість поетів-патріотів Т. Мак-Донаха, П. Пірса, Дж. Планкетта, розстріляних англ. карателями 1916, пов'язана з революц. традиціями ірл. народу. В 20—30-і рр. провідним жанром став реалістичний роман (П. О'Доннелл, Ш. О'Фаолейн, Л. О'Флаерті, Дж. Фелан). Водночас модерністським експериментуванням позначена творчість Дж. Джойса. Ш. О'Кейсі в автобіографічній епопеї створив монументальні картини сусп.-політ. життя країни і нац.-визвольного руху ірл. народу. Традиції Ш. О'Кейсі відчутні у п'єсах Б. Біена. В 50—60-і рр. соціальні мотиви звучали в поезії О. Кларка, в романах У. Меккіна, П. Смі-та, Дж. Планкетта, Р. О'Грейді та ін. Боротьба за громадян. права в Ольстері — одна з гол. тем сучасної ірл. л-ри (Р. Дж. Каррік, Р. Мерфі, Т. Кінселла, Б. Клів, Б. фріл). Ірл. саги, твори багатьох ірл. письменників перекладено рос. мовою, укр. мовою — твори Дж. Джойса, Ш. О'Кейсі, Б. фріла.

О. І. Земляний.

Архітектура. На тер. І. від бронзового віку збереглися дольмени й кромлехи, кургани з поховальними камерами. В 5—12 ст. будувалися монастирі з каплицями (в Глендалосі, Келсі та ін.), сторожові башти-дзвіниці, прикрашені скульптурою романські капели (в Кашелі) та церкви (собори в Клонмакнойсі, Клонферті), з кін. 12—14 ст.— готичні храми (Крайстчерч, Сент-Патрік у Дубліні). В 17 — на поч. 19 ст. у Дубліні будували адм. споруди, палаци, особняки в стилі англ. класицизму (Трінігі-коледж, 1752—59, арх. Г. Кін), з 1829 — церкви в дусі англ. неоготики. В 19 — на поч. 20 ст. в портових містах створювалися р-ни з регулярним плануванням і еклектичними будівлями. З серед. 20 ст. споруджують будинки й архіт. комплекси сучас. архітектури (роботи арх. М. Скотта і Т. Кеннеді в Дубліні та Голуеї).

Образотворче мистецтво. З часів бронзового віку відомі золоті прикраси з геом. орнаментом, залізного—металеві вироби зі складним лінійним візерунком. У 5—12 ст. будівлі, хрести з каменю, бронзові пластини та ін. оздоблювалися плетеним орнаментом з мотивами "звіриного стилю". Була розвинута мініатюра ("Євангеліє з Келса", бл. 800). У 18 ст. більшість художників (Ч. Джервас, Н- Гоун Старший, Дж. Баррет та ін.) навчалися і працювали в Англії. В 19 ст. для живопису І. характерне прагнення до реалізму й самобутності (пейзажі Н. Гоуна Молодшого, жанрові картини У. Осборна). На поч. 20 ст. склалася нац. реалістична школа (художники Дж.-Б. Ітс, Ч. Лемб, Дж.-X. Крейг, В. Ірл). У сучас. І. поряд з реалістичними (Н. Мак-Гіннесс, Д. О'Ніл, А. О'Коннор, Дж. Кітінг) поширені різні модер-ністичні напрями.

Музика І. одноголоса, засн. на 7-ступеневих діатонічних ладах. Нар. муз. інструменти — волинка і арфа, грою на якій супроводили свій спів барди. Серед танців (з 14 ст.) — різновиди жиги, горн-пайпа, сетданса. З кін. 16 ст. розвивалася багатоголоса культова музика. Перші профес. композитори і арфісти (16—17 ст.)—Popa Долл О'Катайн, Дж. і X. Скотт, Керолл О'Дейлі, Т. і У. Конел-лан, бард Т. О'Керолен. У 18 ст. відомі композитор і арфіст Д. Мерфі, співак і композитор М. Келлі, піаніст і композитор Дж. Філд; у 19 ст.— композитор і співак М. Балф; у 20 ст.— композитори Ч. Станфорд та А. Бакс. Муз. центри — Дублін і Корк (симф. оркестри, хорові об'єднання, муз. т-ва). Ірл. академія музики (консерваторія, засн. 1856) та Ірл. нац. оперна трупа (засн. 1964) — в Дубліні.

Театр. Здавна в 1. побутувало мистецтво усної поезії і декламації. В 16 ст. в Дубліні цехові гільдії влаштовували вистави містерій, з 17 ст. створювалися театри для англ. знаті. В 1899 в Дубліні виник Ірл. літ. театр (1899—1901), в 1901 — Ірл. нац. драм. т-во; в 1904 на базі останнього створено Театр Абатства. Значну роль у розвитку театру І. в кін. 19 — на поч. 20 ст. відіграли драматурги У.-Б. Ітс, І.-А. Грегорі, Дж.-М. Сінг, режисерська й акторська діяльність братів Ф. та У. Фей. В 1904 виник Ольстерський театр у Белфасті (після об'єднання 1939 з ін. трупами — Ольстерський груповий театр). У 1929 в Дубліні створено "Гейт-театр", який очолив актор, режисер і драматург М. Мак-Ліамоїр. В його репертуарі — п'єси ірл. драматургів, твори Шекспіра, Уайльда, Шоу, Чехова, Толстого. В 1928—31 існував Гельський театр у Голуеї. З 1939 вистави гельською мовою почав ставити і Театр Абатства.

І. Г. Посудовська.

Кіно. Перший худож. фільм "Світанок" вийшов 1935. Діє кіностудія "Нью-Дублін". Серед худож. фільмів 70-х рр.— "Три тижні в башті" (реж. М. О'Келлі), документальних—"Країна Пітса","Я — Ірландія", "Свобода". Відомі режисери — П. Керрі, У. Коркорен, Р. Мангс, Л. Маркес, К. Гіккі. В 1970 створено об'єднання кінематографістів.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т. 12. Маркс К. Збудження в Ірландії; т. 16. Енгельс Ф. Історія Ірландії; Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 23. Класова війна в Дубліні; т. ЗО. Підсумки дискусії про самовизначення; Керженцев П. М. Ирландия в борьбе за независимость. М., 1936; Колпаков А. Д. Ирландия — остров мятежный. М., 1965; Орлова М. Е. Ирландия в поисках путей независимого развития. 1945—1948. М., 1973; Колпаков А. Д. Ирландия на пути к революции. 1900 — 1918 гг. М., 1976; Джексон Т. А. Борьба Ирландии за независимость. Пер. с англ. М., 1949; Устименко Ю. Познакомьтесь: Ирландия. М., 1978; Саруханян А. П. Современная ирландская литература. М., 1973; История западноевропейского театра, т. 6, М.. 1974.

Ірландія - leksika.com.uaІрландія - leksika.com.uaІрландія - leksika.com.ua

Ірландія - leksika.com.uaІрландія - leksika.com.uaІрландія - leksika.com.ua

Ірландія - leksika.com.uaІрландія - leksika.com.uaІрландія - leksika.com.ua

Ірландія - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази