Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАГІСТРАТУРА
   

МАГІСТРАТУРА

(франц. magistrature - судове відомство, від лат. magistratus — начальник, влада, управління) — сукупність вищих держ. посад. 1) У Давньому Римі — коло осіб, які займали високі посади в д-ві. Відповідні органи (магістрати) мали тут як адміністративні, так і суд. функції.

2) У Рос. імперії поняття «магістратура» охоплювало посад, осіб суд. відомства, які мали звання суддів (магістратів).

3) У ряді сучасних країн — сукупність чинів юстиції, які виконують суд. функції; система суд. органів. Так, в Італії вся суд. система називається М., її функціонування регламентується окремим розділом конституції («Магістратура»), відповідно до якого М. є «незалежною гілкою влади, не підпорядкованою жодній іншій»; її

Вишу раду очолює президент республі ки (ст. 104). У Молдові Вища рада М. «здійснює згідно з правилами судоустрою призначення, переміщення, підвищення судців і застосування до них дисциплінарних заходів» (ст. 123 конституції); до її складу входять міністр юстиції, голова Вищої суд. палати, голова Апеляц. палати, голова Екон. суду, ген. прокурор, три магістри і три штатних професори (ст. 122). У Перу Національна рада М. здійснює добір і призначення суддів та прокурорів. Підготовкою юрид. кадрів у країні займається спеціальний навчальний заклад — Академія М. У Франції правом претендувати на посаду судді або прокурора користуються лише особи, які отримали юрид. освіту у Вищій школі М. 4) Система підготовки та присвоєння вченого СТУПЕНЯ магістра.

О. А. Підопригора, В. І. Шишкін.