Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІММІГРАЦІЯ
   

ІММІГРАЦІЯ

(лат. immigratio — вселення) — 1) В'їзд іноземців до певної країни на пост, або тимчас. проживання. І. зумовлюється низкою причин: екон., політ., етн., релігійними тощо. 2) Сукупність іноземців, які оселилися у певній країні на пост, проживання. Історично І. в окр. випадках відігравала важливу роль у заселенні деяких частин світу. Це сприяло навіть формуванню населення ряду країн, створенню поліетн. спільнот (Австралії, Канади, США, Бразилії, Мексики та ін.). Частково аналогіч. процес у минулому відбувався і на етн. укр. землях, куди іммігрували росіяни, поляки, євреї, німці, греки, болгари, представники ін. етносів. Нормат.-правова база України, що регулює імміграц. процеси, складається із Законів «Про громадянство України» (1991, зі змінами і доп. від 28.1 1993, 14.Х 1994 і 16.IV 1997), «Про національні меншини в Україні» (1992), «Про біженців» (1993), «Про правовий статус іноземців» (1994), «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (1994), а також Декларації прав національностей України (1991). За чинними правовими нормами в Україну може іммігрувати на пост, проживання іноземець за умови, що він має в Україні джерело існування; перебуває у близьких родин, відносинах (батько, мати, діти, брат, сестра, подружжя, дід, баба, онуки) з гр-нами України, перебуває на утриманні гр-нина України; має на своєму утриманні гр-нина України та в ін. передбачених законами України випадках.

В. Ф. Панібудьласка.

 

Схожі за змістом слова та фрази