Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
   

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

адміністративний проступок — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на охоронювані законом суспільні відносини і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Протиправними в цьому контексті є дії чи бездіяльність, за які Кодексом України про адміністративні правопорушення може бути накладено на винну особу адміністративне стягнення. Винність визначається психіч. ставленням особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків. За цією ознакою а. п. може бути вчинене умисно або з необережності. а. п. визнається умисним, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії (бездіяльності), передбачала її шкідливі наслідки, бажаючи або свідомо допускаючи їх настання. а. п. визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.

Складовими елементами а. п. є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Об'єкт а. п. — це сусп. відносини, охорона яких забезпечується застосуванням адм. стягнень. Цей заг. об'єкт поділяється на родові об'єкти а. п. Критерієм такого поділу є галузь сусп. діяльності, де вчинено а. п. (промисловість, с. г., охорона здоров'я і нав-кол. природ, середовища тощо). Об'єктивна сторона а. п. характеризується зовн. його виявом - дією або бездіяльністю. Суб'єктом а. п. є фіз. особи — громадяни, служб, особи, іноземці, особи без громадянства. Суб'єктивна сторона а. п. характеризується виною особи у формі умислу чи необережності. Ці ознаки а. п. містяться у нормах адміністративного права, при вчиненні особою а. п. фіксуються у відповідному протоколі, а також встановлюються під час розгляду Справ Про а. П. Н. М. Мироненко. адміністративне провадження -регламентований законом порядок діяльності органів (посад, осіб) адміністративної юрисдикції та суд. органів по вирішенню справ про адміністративні правопорушення. Регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення та ін. законод. актами. Метою а. п. є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності до законодавства, забезпечення виконання прийнятої постанови (рішення), а також виявлення причин та умов адм. правопорушень, виховання гр-н у дусі дотримання законів.

Порядок а. п. включає кілька передбачених законом стадій: а) прийняття справи про адм. правопорушення до розгляду; б) розгляд справи та оцінка її фактич. обставин і доказів;

в) ухвалення по ній постанови (рішення);

г) оскарження та опротестування постанови (рішення); д) виконання постанов (рішень) про накладення адміністративних стягнень. Прийняття справи про адм. правопорушення до розгляду здійснюється уповноваженим на це органом (посад, особою) за наявності протоколу про адм. правопорушення та ін. необхідних для цього документів. Розпочате а. п. підлягає закриттю за обставин, визначених ст.247 Кодексу України про адм. правопорушення (відсутність події та складу адм. правопорушення, недосягнення особою на час його вчинення 16-річного віку, неосудність правопорушника тощо). Розгляд справи про адм. правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посад, особою), який розглядає справу, всіх гр-н незалежно від їхнього походження, соціального і майнового стану, расової і нац. належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та ін. обставин. Справи розглядаються відкрито. Доказами в справі про адм. правопорушення є будь-які факт, дані, на підставі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адм. правопорушення, винність даної особи у його вчиненні, ін. обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адм. правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, реч. доказами та ін. документами. Орган (посадова особа) оцінює докази, враховуючи результати всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Кодексом України про адм. правопорушення передбачені місце та строки розгляду відповідних справ (ст. 276, 277), порядок підготовки до розгляду (ст. 278) і розгляду цих справ (ст. 279), вимоги до протоколу засідання колег, органу у справі про адм. правопорушення (ст. 281). Крім того, врегульовано: вимоги щодо змісту, види і порядок прийняття та оголошення постанов (рішень) у справі про адм. правопорушення (ст. 283—285); строки і порядок оскарження та опротесту-вання постанов (рішень), ст. 287—291; процедура розгляду скарг і протестів та дій відповідних органів (посад, осіб) за наслідками такого розгляду.

Заключною стадією А. п. є виконання постанов (рішень) про накладення адм. стягнень. Названий кодекс з цього приводу містить як заг. положення, так і процес, правила щодо виконання постанов (рішень) про накладення окр. видів стягнення: попередження, штрафу, виправних робіт, конфіскації тощо. Ним, зокрема, передбачено, що постанова (рішення) про накладення адм. стягнення виконується уповноваженим на те органом. Якщо винесено кілька постанов (рішень) щодо однієї особи, то кожна з них виконується окремо. Не підлягає виконанню постанова (рішення), якщо її не було виконано протягом 3 місяців з дня прийняття. Контроль за правильним і своєчас. виконанням постанов (рішень) про накладення адм. стягнення здійснюється органом (посад, особою), який виніс постанову (ст. 305 Кодексу України про адм. правопорушення). Див. також Адміністративний процес.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази