Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАРОД
   

НАРОД

— населення д-ви, що утворює єдину спільність незалежно від кількості нац. спільнот, які в ній існують. Так, Конституцію України ВР України прийняла «від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення». Згідно зі ст. 5 Конституції «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові...».

У деяких випадках термін «народ» тільки опосередковано стосується конст. принципу народного суверенітету. Напр., у ст. 13 Конституції України йдеться про об'єкти права власності укр. народу. Статею 16 встановлено, що збереження генофонду укр. народу є обов'язком д-ви, а у ст. 17 зафіксовано, що справою всього укр. народу є захист держ. суверенітету і тер . цілісності України, забезпечення її екон. та інформ. безпеки. Термін «народ» лежить в основі ряду держ.-прав. понять: «народне волевиявлення», народний депутат України (Конституція України); «народний представник» або «представник народу» (конституції Болгарії, Киргизстану та ін. держав). Водночас такі назви членів парламенту можна вважати свідченням вільного (загальнонац.) характеру їхніх мандатів. Похідними від терміна «народ» є також поняття в ряді конституцій — народна ініціатива (Австрія, Киргизстан, ФРН, Швейцарія), «народне голосування» чи «всенародне голосування» (Австрія, Азербайджан, Білорусь, Естонія, Італія, Швеція) щодо форм безпосередньої демократії, «народний адвокат» (Албанія, Румунія), «захисник народу» (Іспанія) щодо посади омбудсмена тощо.

У міжнар. праві термін іноді застосовується у значенні нація. У Статуті ООН передбачено, що ООН буде сприяти розвиткові друж. відносин між д-вами «на основі поважання принципу рівноправності й самовизначення народів».

Літ.: Мартыненко А. П. Права народов в совр. междунар. праве., К., 1993; Конституції нових держав Європи та Азії. К., 1996; Конституции гос-в Европ. Союза. М., 1999; Новгородцев П. И. Введение в философию права. СПб., 2000.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази