Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow І arrow ІНДУЇЗМ
   

ІНДУЇЗМ

(санскр. гіндумата) — комплекс реліг. вірувань, реліг.-соціальна організація значної частини населення Індії; одна з найпоширеніших релігій світу. Основу І. становить кастовий поділ суспільства та визначене ним панівне становище брахманів. Склався у серед. І тис. на основі ведичної релігії і брахманізму. Ідейними джерелами І. є давні індійські священні тексти — Веди, Закони Ману, Махабгарата, Рамаяна, Упанішади та ін.

Реліг.-філос. стрижнем І. є ідеї дхарми (безликої упорядковуючої сили всього всесвіту та норми реліг. і світського життя), сансари (вічного колообігу життя як перевтілення душ), карми (відплати при перевтіленні душ за добрі та погані вчинки), ахіней (незаподіяння зла всьому живому), мокші (звільнення душі від колообігу перевтілення і злиття її з божественним абсолютом). Сукупність засобів, за допомогою яких можна досягти мокші, оголошується йога. 1. — релігія синкретична, політеїстична; поряд з гол. богами — Брахмою, Вішну (з'являється в образі Рами та Кришни) і Шівою — шанується пантеон інших, зокрема популярним є культ богинь — дружин богів. Кожен індуїст обирає для поклоніння свого бога серед трьох тисяч існуючих. Для І. характерні розгалужена обрядовість, залишки тотемізму, фетишизму тощо. Проте спільним у культовій практиці І. є визнання трьох шляхів (мар-ги) вшанування бога, наближення до нього і спасіння: кармамарга (праведне життя відповідно до реліг. настанов), джнянамарга (правильне пізнання бога через філософствування і роздуми), бхактімарга (наближення до бога через безмежну любов до нього). В І. відсутня єдина церк. організація. Його функціонування забезпечується інститутом жрецтва. Жерці відправляють культ у храмах та ін. місцях. І. сповідує 85 % нас. Індії, він поширений також у Бангладеш, Малайзії,

Непалі, Пакистані, Шрі-Ланці, деяких країнах Африки. В Європі та Америці прихильники І. сповідують його найчастіше у реформованому чи модерніз. вигляді. В 19—20 ст. нац.-визв. рух в Індії набув форми відродження і реформації І. — т. з. неоіндуїзм. Його вихідна теор. засада — щея про спіритуальну в своїй сутності єдність вегх релігій. В Україні неоіндуїзм сповідують громади т-ва свідомості Кришни, Ошо Раджніша, Саї-Баби, Шрі-Чінмоя, т-ва Всесвітньої чистоти релігії та ін.

Літ.: Гусєва Н. Р. Индуизм. М., 1977; Индуизм: традиции и современность. М., 1985.

 

Схожі за змістом слова та фрази