Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Р-радіо arrow РАДІОАКТИВНІ ПРЕПАРАТИ
   

РАДІОАКТИВНІ ПРЕПАРАТИ

в медицині — радіоактивні ізотопи або їх сполуки з різними неорганічними чи органічними речовинами, що використовуються для діагностики і лікування пухлин. Р. п., призначені для діагностики, не викликають фармацевтичної дії, бо вводяться в мінімальних дозах. Молекули їх мітять радіоактивними ізотопами — гамма-випромінювачами —з відповідною енергією випромінювання, зручною для реєстрації її сучас. приладами. Більшість Р. п. готується на ядерних реакторах (або циклотронах), але деякі з них можливо одержувати безпосередньо в лабораторіях за допомогою генераторів — 99mТс, 111mIn та ін. З діагностичною метою застосовуються ті Р. п., які при введенні в організм включаються в обмін речовин або у діяльність органів і систем, що вивчаються. З Р. п. найширше використовують ,31І у формі йодиду натрію — для дослідження щитовидної залози; колоїди, мічені 198Аu, 99mТс — для дослідження печінки та лімфатичних вузлів; 131І — гіпуран та 197Hg — промеран — для дослідження нирок; 133Хе та макроагрегат альбуміну 13ІІ — для дослідження легенів; 99mТс — пертехнетат, 67Gа-цитрат, 57Со або 111mІn-блеоміцин, ,75Sе-селенометіонін та ін.— для діагностики злоякісних пухлин; 32Р (бета-випромінювач) — для діагностики поверхневих пухлин і лікування метастазів пухлин в кістки та деяких захворювань крові; 85Sr та 99mТс-фосфати — для дослідження кісток та ін.

Літ.: Линденбратен Л. Д., Лясс Ф. М. Медицинская радиология. М., 1979. В. В. Шишкіна.

 

Схожі за змістом слова та фрази