Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАЦІОНАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
   

НАЦІОНАЛЬНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

— інститут міжнародного приватного права, що характеризує належність особи юридичної до певної д-ви. За докт риною цієї галузі права термін «національність юридичної особи» застосовується для визначення її особистого закону (lex personalis). Термін «національність» щодо юрид. осіб має умов, характер, тому в зак-ві частіше застосовується категорія «особистий закон» юрид. особи. За цим законом визначаються питання статусу юрид. особи: чи є організація юрид. особою, коли виникає і припиняється її право- та дієздатність, який її обсяг, як створюється, реорганізується та ліквідується юрид. особа, яка частка майна такої особи, її філій і представництв, які повноваження мають її органи управління, як розподіляється майно при ліквідації тощо. З приводу встановлення особистого закону юрид. особи вироблено ряд ознак, за якими відповідне утворення кваліфікується як таке, що володіє правосуб'єктністю. Критерії належності юрид. особи до тієї чи ін. д-ви відповідають у доктрині чотирьом осн. теоріям, які беруть за вирішальну ту чи ін. ознаку юрид. особи: громадянство фіз. осіб, котрі формують юрид. особу (теорія фікції та теорія контролю); місце розміщення капіталу (теорія цільового майна, або теорія центру експлуатації); місцезнаходження кер. центру юрид. особи (теорія осілості); статутний критерій — місце інкорпорації (нормат. теорія, або теорія інкорпорації). Згідно з теорією фікції юрид. особа — це правова фікція, за якою стоять реальні люди — носії прав та обов'язків. Вважається, що юрид. особа належить до тієї д-ви, гр-ни якої контролюють її діяльність. У сучас. доктрині теорія фікції отримала назву теорії контролю.

Критерій місця розміщення капіталу лежить в основі теорії цільового майна, яка розглядає юрид. особу як сукупність майна, призначеного для певної мети. В наш час ця доктрина має назву теорії центру експлуатації. її зміст зводиться до того, що особистим законом юрид. особи є право тієї країни, де вона здійснює свою вироб. діяльність. Значного поширення набула теорія осілості. Поняття осілості по-різному тлумачиться у різних країнах. В одних випадках мається на увазі т. з. статутна осілість, тобто місце, визначене самими засновниками в статуті. Теорія місцезнаходження кер. органів юрид. особи як критерій її національності пов'язана з т. з. органічною теорією. Згідно з нею юрид. особа — це не фікція, а соціальний організм, територіально пов'язаний з місцезнаходженням його органів.

Теорія інкорпорації виходить з того, що існування юрид. особи встановлюється д-вою, на території й відповідно до зак-ва якої затверджено або зареєстровано статут такої особи. Принцип визначення Н. ю. о. на підставі критеріїв інкорпорації та місцезнаходження є панівним підходом у сучас. міжнар. приватному праві. Специф. проблемою міжнар. приватного права є визначення особистого закону транснац. компаній. Будучи вагомим фактором розвитку сучас. міжнар. відносин і самостійним екон. інститутом, транснац. компанії не отримали достатньої прав. бази. Переважна більшість вітчизн. юристів-міжнародників заперечує їх міжнар. правосуб'єктність, однак, оскільки ці корпорації складаються з окр. компаній, що діють у різних країнах, більшість спеціалістів у галузі міжнар. приват. права заперечує і нац.-прав. суб'єктність транснац. компаній у цілому за законами однієї д-ви, а визнає лише правосуб'єктність окр. складових частин, тобто компаній, що є суб'єктами нац. права конкр. держав.

У зак-ві України коліз. питання особистого статусу юрид. осіб регулюються положенням ЦивК, яке виходить з принципу інкорпорації. Див. також Закон доміцилію, Закон національності юридичної особи.

В. І. Кисіль.

 

Схожі за змістом слова та фрази