Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ч arrow ЧЕРЧІЛЛЬ
   

ЧЕРЧІЛЛЬ

Уінстон Леонард Спенсер [16(30).ХІ 1874, Бленім, поблизу м. Вудсток, графство Оксфордшир — 24.1 1965, Лондон] — англ. політ, і держ. діяч. Нар. у відомій аристокр. сім'ї герцогів Мальборо. Закін. 1895 Королівський військ, коледж у м. Сендхерсті. Служив в армії, брав участь у колон, війнах. У 1899—1902 під час англо-бурської війни був військ, кореспондентом газ. «Морнінг Пост». У лист. 1899 потрапив у по

Черчілль Уінстон Леонард Спенсер - leksika.com.ua

лон до бурів, але в грудні втік з нього. В 1900 Ч. вперше обраний до британського парламенту. Згодом він займав посади міністра торгівлі (1908-10) та внутрішніх справ (1910—11), першого лорда адміралтейства (військово-мор. міністра; 1911—15), міністра військ, постачання (1917—19), держ. міністра військово-повітряних сил і військ, міністра (1919), міністра колоній (1921—22) та міністра фінансів (1924-29). 10.У 1940 зайняв посади прем'єр-міністра (по берез. 1945) і міністра оборони. Один з ініціаторів утворення антигітлерівської коаліції. 14.VIII 1941 підписав з президентом США Ф. Рузвельтом Атлантичну хартію, в липні 1941 — договір з СРСР про спільні бойові дії проти Німеччини, а 26 V 1942 — договір з СРСР про союз у війні проти Німеччини. Представляв Великобританію на Касабланкській, Каїрській, 1-й Квебекській і Тегеранській конференціях 1943, 2-й Квебекській конференції 1944, Кримській (Ялтинській) конференції 1945 та Берлінській (Потсдамській) конференції 1945. Один з ініціаторів утворення Організації Об'єднаних Націй. Після закінчення війни парлам. вибори виграли лейбористи і Ч. був змушений піти у відставку. Знову обраний до парламенту в 1950. Вдруге обраний на посаду прем'єр-міністра Великобританії в 1951, отримав також портфель міністра оборони (1951—52). 5.IV 1955 подав у відставку з поста глави уряду, проте продовжував активно займатися політикою. Ч. був одним з найактивніших борців проти більшовизму і гол. ініціатором інтервенції військ Антанти в Рад. Росію (1918—20). Всіляко підтримував утворення на тер. колишньої Рос. імперії нац. держав. За його сприяння у січні 1919 відбулося факт, визнання незалежності УНР урядами Великобританії та Франції. Критикував правлячі уряди Великобританії кін. 20 —30-х рр. 20 ст. за їх політику співпраці з СРСР. 5.ІІІ 1946 виступив з промовою у м. Фултоні (США), закликавши до превентив. війни Великобританії та США проти СРСР. Саме цей виступ прийнято вважати початком «холодної війни». Був прихильником утворення НАТО та мілітаризації Зх. Німеччини. Одним з перших відродив після Другої світ, війни ідею утворення об'єднаної Європи. Виступав проти надання незалежності колоніям Брит, імперії. Неодноразово обирався до англ. парламенту, як від партії консерваторів, так і від лейбористів. Остаточно відійшов від політ, діяльності у 1964. Ч. — автор книг істор., публіцист, і біогр. характеру: «Лондон—Ледісміт, через Преторію» (1900), «Права народів» (1909), «Ранні роки мого життя» (1930), «Мальборо: його життя і час» (1933—38), «Великі сучасники» (1937), «Крок за кроком» (1939), «Друга світова війна» (т. 1— 6, 1948—54), «Історія англомовних народів» (т. 1—4, 1956—58), «Неписаний альянс» (1961) та ін.

Лауреат Нобелів. премії з л-ри за «високу майстерність творів історичного і б іографічного характеру, а також за блискуче ораторське мистецтво, за допомогою якого обстоювалися найвищі людські цінності».

Тв.: Черчилль У. Мировой кризис, 1918-1925. М.-Ленин-град, 1932; Вторая мировая война, кн. 1—6. М., 1955.

Літ.: Jilbert М. Winston S. Churchill, v. 1-8. London, 1971 -86; Трухановский В. Г. Уинстон Черчилль. М., 1989; Churchill R. S. Winston S. Churchill, v. 1-2. London, 1991; Роббинс К. Черчилль. Ростов-на-Дону, 1997; АйгнерД. Уинстон Черчилль. В кн.: Онкер Д., Айгнер Д. Франклин Рузвельт, Уинстон Черчилль. Ростов-на-Дону, 1998.

І. Б. Усенко, Є. В. Ромінський.

 

Схожі за змістом слова та фрази