Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow нев-нюр arrow НЕОКОЛОНІАЛІЗМ
   

НЕОКОЛОНІАЛІЗМ

(від грец. - молодий, новий з лат.— поселення) — система нерівноправних екон., політ., культур, та ін. стосунків між д-вами, пов'язаних з наявністю історично породженої та штучно підтримуваної залежності одних держав від інших. Н. став якісною ознакою міжнар. життя після Другої світ, війни 1939—45 — періоду відмирання класич. форм колон, панування, форм.-прав. джерелами якого слугували різноманітні концепції та інститути типу «відкритих дверей», «рівних можливостей», «режиму капітуляцій» чи «консульської юрисдикції». В умовах утвердження і розвитку Н. продовжують діяти нерівноправні міжнар. договори між чинними суб'єктами міжнар. права, залишається реальністю присутність військ, баз на іноз. територіях; внаслідок поширення мон-діалізму, атлантизму, вестернізації, а часто й відкритого міжнар. екон. диктату виникають нові форми неоколон. впливу. У найбільш концентрованому вигляді відносини Н. виявляються в екон., інформ., культур, сферах, де вони характеризуються особливо нерівними та нееквівалент. обмінами. Здобуття політ, незалежності та форм, рівності кол. колон, д-вами і народами не зумовило їхньої реальної екон., культур, та дух. самостійності. Поряд з об'єктивно наявним фін.-екон. та матеріально-тех. домінуванням для неоколон. панування ефективно використовуються і спец, прийоми збереження нерівноправних відносин. Найчастіше для цього застосовуються: регулювання експорту та імпорту через валют, обмеження, встановлення специф. порядку та умов надання кредитів; запровадження диференц. митних зборів, контингентування імпорту та експорту товарів, запровадження ліценз. системи їх ввезення та вивезення; створення нетарифних бар'єрів, різних форм «духовного імперіалізму» та «інформаційного імперіалізму». Механізми Н. певною мірою застосовуються і щодо нових незалеж. держав, які утв. у кін. 20 ст. внаслідок розпаду СРСР і т. з. соціалістичного табору. Закономір. реакцією на Н. став широкий рух постколон. країн, що виник у кін. 60-х — на поч. 70-х рр. 20 ст., за перебудову міжнар. відносин шляхом встановлення нового міжнар. екон. порядку (НМЕП) та нового міжнар. інформ. порядку (НМІП). Конкр. вимоги країн і народів, що звільнилися від колоніалізму, сформульовані в Хартії економічних прав та обов'язків держав 1974, Декларації про встановлення нового міжнародного економічного порядку 1974 та Програмі дій стосовно встановлення нового міжнародного економічного порядку 1974, низці ін. документів ООН, ЮНЕСКО, Руху неприєднання. Подолання Н. пов'язане із забезпеченням в усіх сферах сучас. міжнар. відносин (включаючи екон., культур., інформаційну) ефектив. регулятивної дії осн. принципів міжнар. права, передусім реалізації невід'ємного суверенітету кожної д-ви над її багатствами і природ, ресурсами, суверен, рівності, свободи вибору системи екон. та політ, розвитку, а також гарантування для всіх держав, що потерпають від Н., справедливого місця у міжнар. системі поділу праці, міжнар. процесі прийняття рішень, насамперед в універсальних міжнар. інституціях фін.-екон. спрямування, задоволення їх вимог у конкр. секторах взаємозв'язків на світ, ринку матеріальної та дух. продукції тощо.

Літ.: Авторитаризм и демократия в развивающихся странах. М., 1996; Антонович И. И. После современности: Очерк цивилизации модернизма и постмодернизма. Минск, 1997; Кеннеди П. Вступая в двадцать первый век. М.. 1997.

І. І. Мисик.

 

Схожі за змістом слова та фрази