Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тем-термі arrow ТЕРМІН
   

ТЕРМІН

(від лат. terminus — кордон, межа, кінець) — 1) У рим. міфології — божество меж, кордонів. 2) У мовознавстві — слово або словосполучення, яке точно позначає спец. поняття і його співвідношення з ін. поняттями певної галузі науки, техніки, мистецтва, сусп. життя тощо. В межах даної системи понять Т. повинні бути однозначними, стилістично нейтральними. Т. створюються шляхом термінологізації слів загальнонар. мови, запозичення або калькування іншомовних. Т. підлягають словотвірним, граматичним і фонетичним правилам даної мови. Т. і нетермінологічні слова можуть переходити одні в одних ("атом", "питома вага"). 3) У логіці — складовий елемент судження (суб'єкт, предикат) або силогізму. 4) Визначений проміжок часу; певний строк.

А. В. Крижанівська.

 

Схожі за змістом слова та фрази