Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow О-орб arrow ОКРУЖНИЙ СУД
   

ОКРУЖНИЙ СУД

- 1) Одна з осн. ланок системи заг. судів Рос. імперії (1865—1917). На тер. України О. с. продовжували діяти у 1917—20, тобто за часів УНР та Укр. Д-ви. О. с. поширював свою юрисдикцію на тер. судового округу, який включав кілька повітів з урахуванням кількості населення та обсягу роботи. До складу О. с. входили: голова, його товариші (заступники) та члени суду, кількість яких залежала від кількості відділень (департаментів) у суді, що розглядали крим. або цив. справи. Голова і члени О. с. призначалися імператором за поданням міністра юстиції. До кандидатів на суд. посади за законом пред'являлися жорсткі й численні вимоги (вік не молодше 25 років, виша освіта або практ. стаж роботи в суд. відомстві не менше 3 років, наявність майна тощо). Строк повноважень для судців цього рівня не встановлювався.

Окруж. судам були підсудні справи, віднесені до компетенції заг. судових установ, які не підлягали розгляду в мирових судах. Не підлягали розгляду в О. с. злочини державні, посадові (чиновників вище IX класу), військові, а також ті, що були підсудні духовним і місц. судам. їх осн. повноваженням був розгляд крим. і цив. справ у першій інстанції. Іноді О. с. виступали як друга інстанція по відношенню до з'їздів мирових судів і перевіряли законність суд. рішень, які виносили останні. Менш складні крим. справи і всі цив. справи розглядалися О. с. у складі 3 постійних (коронних) членів суду. Апеляц. скарги на вироки й рішення О. с. направлялися до відповід. суд. палати. Більш важливі крим. справи, в яких покарання було пов'язане з позбавленням за рішенням станових органів усіх станових або всіх спец., особистих прав, розглядалися О. с. у складі 3 пост, членів суду (коронний суд) та 12 присяжних засідателів (див. Суд присяжних засідателів). У такому випадку ці справи підлягали не апеляції суд. палати, а тільки касації у Сенаті.

2) Суд. ланка на західноукр. землях у період австр. панування. У серед. 19 ст. тут сталися певні зміни в системі суд. органів. Відповідно до австр. Положення про суд 1849 суд. влада відокремлювалася від законодавчої і проголошувалася незалежною. Станові суди замінено заг. судовими установами для усіх станів. У Галичині було утв. 218 судових повітів (на поч. 20 ст. їх скорочено до 190). Організовано повітові одноособові та колег, суди (у складі 3 судців), крайові суди і вищий крайовий суд у Львові, який обслуговував також Буковину. Найвищою суд. інстанцією для всієї д-ви став Верх, судовий і касаційний трибунал у Відні. Але за конституцією 1867 в Австрії було введено триступеневу систему заг. судів: одноособові повітові суди, колег, окружні (крайові) суди, колег, вищі крайові суди. В Галичині було створено два вищі крайові суди — у Львові й Кракові. Для розгляду деяких крим. справ про злочини, за які призначалося покарання не менше 5 років тюрем, ув'язнення, при О. с. створювалися суди присяжних засідателів.

Після проголошення у лист. 1918 ЗУНР на тер. д-ви було утв. 12 суд. округів, до складу яких увійшло 130 суд. повітів. Утв. повітові й окружні суди повинні були розглядати тільки цив. справи. Для розгляду крим. справ у лют. 1919 у повітах було створено трибунали першої інстанції.

3) Суд. інстанція рад. суд. системи 1925—30. Після скасування з 1 .VIII 1925 адм. поділу УСРР на губернії і введення поділу тер. республіки на округи О. с. замінив губ. суд. За Положенням про судоустрій УСРР 23.X 1925 до складу О. с. входили: голова, два його заступники (один у цив. справах, другий — у кримінальних), члени, запасні нар. судді та ст. слідчі. Структура О. с. була такою: пленум, цив. відділ (складався з цив.-судового і цив.-касаційного відділень) та крим. відділ у складі крим. відділення (при ньому діяла дисциплінарна колегія) і крим.-судового (до нього входила надзв. сесія). Розпорядчі засідання О. с. проходили у складі 3 постійних або запасних суддів, а суд. засідання по першій інстанції як у цивільних, так і в крим. справах — у складі одного постійного або запасного судді й 2 нар. засідателів. У касац. колегіях справи розглядалися у складі 3 або 2 пост, членів О. с. і одного нар. судді.

О. с. були судами першої інстанції для розгляду крим. і цив. справ, віднесених до їх підсудності, й судами другої касац.-ревіз. інстанції для нар. судів округу; вони були органом управління для нар. суддів, нар. слідчих, суд. виконавців і нотар. контор округу, а також здійснювали нагляд за діяльністю арбітраж. і суд.-земських комісій та комісій у справах неповноліт. правопорушників. У верес. 1930 у зв'язку з ліквідацією округів і переходом на двоступеневу систему управління УСРР (центр — район) О. с. було ліквідовано і замість них створено міжрайонні суди. 4) В сучас. Україні згідно зі ст. 21 Закону «Про судоустрій України» (2002) О. с. є місцевими адм. судами, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України для розгляду адм. справ, пов'язаних з правовідносинами у сфері держ. управління та місц. самоврядування, крім справ адм. юрисдикції у сфері військ, управління.

Літ.: Сусло Д. С. Історія суду Рад. України (1917—1967 рр.). К., 1968; Виленский Б. В. Судеб, реформа и контрреформа в России. Саратов, 1969; Тищик Б. Й., Вівчарен-ко О. А. Західноукр. Нар. Республіка (1918-1923 рр.). Коломия, 1993.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази