Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Р-рем arrow РАДА ЄВРОПИ
   

РАДА ЄВРОПИ

(Council of Europe, Conceil de l'Europe), РЄ — міжурядова регіон, організація, метою якої є розвиток співро бітництва держав-учасниць на базі спільних принципів та ідеалів, а також сприяння їх екон. і соціальному прогресу. Утв. 5.V 1949 шляхом підписання представниками урядів 10 західноєвроп. держав (Бельгії, Великобританії, Данії, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Франції та Швеції) Лондонського договору про утворення РЄ та Статуту РЄ. Станом на 1.1 2003 членами РЄ є 44 д-ви, в т. ч. Україна (з 9.ХІ 1995). Діяльність Ради регулюється її Статутом. Відповідно до нього метою Організації є здійснення спільних заходів у соціальній, екон., культур., наук., прав, та адміністративній галузях, а також у сфері розвитку демократії, захисту і здійснення прав та осн. свобод людини. Для вступу до РЄ д-ва має отримати відповідну пропозицію від Комітету міністрів Ради Європи (КМ РЄ). Будь-яка д-ва, що отримала таку пропозицію, стає членом РЄ (дійсним чи асоційованим) після передачі на зберігання від її імені Ген. секретареві док-та про приєднання до Статуту РЄ. Асоційований член РЄ має своє представництво в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Віденська декларація наради глав держав — членів РЄ 1993 визначила загальнообов'язкові вимоги для вступу до РЄ нових членів: а) приведення політ, інститутів та прав, системи у відповідність з принципами демократії, верховенства права і поважання прав людини; б) проведення вільних і справедливих виборів на основі заг. виб. права. 9.V 1988 запроваджено інститут «спеціально запрошеного». «Спеціально запрошені» можуть брати участь у пленар. засіданнях Парлам. асамблеї та в роботі її к-тів без права вирішального голосу. Першими такий статус отримали Угорщина, Польща, СФРЮ та СРСР. Будь-який член РЄ може вийти з неї після офіц. повідомлення Ген. секретаря про свій намір. Такий вихід набуває чинності після закінчення фін. року, в якому зроблено повідомлення про вихід, коли воно надсилається у перші 9 місяців цього фін. року. Якщо повідомлення про вихід надсилається в ост. три місяці поточного фін. року, вихід набуває чинності після закінчення наступного фін. року. Член РЄ, який порушує Статут Організації, може бути тимчасово позбавлений права представництва. КМ може запропонувати йому вийти з Ради. У випадку невиконання цієї пропозиції КМ може прийняти рішення про припинення членства цієї країни в РЄ. Якщо член Ради не виконав своїх фін. зобов'язань, КМ може тимчасово позбавити його права представництва в КМ і Парлам. асамблеї доти, доки він не виконає ці зобов'язання. Осн. органами РЄ є КМ, ПАРЄ, Конгрес місцевих і регіональних влад Європи та Секретаріат. КМ займає ключове місце в системі органів РЄ. Він діє від імені Ради, є її керівним викон.-розпорядчим органом. Парлам. асамблея (до 1974 — Консультативна асамблея) — дорадча інституція. Фактично вона може обговорювати будь-яке питання, що відповідає меті й компетенції РЄ. Свої висновки у формі рекомендацій асамблея надсилає К-ту міністрів. Конгрес місц. і регіон, влад Європи має консульт. функції. Він представляє органи місц. влади (місц. самоврядування) і регіон, влади держав — членів РЄ. Роботу офіц. органів РЄ забезпечує Секретаріат. До його складу входять Ген. секретар, заст. Ген. секретаря і спец, персонал. Ген. секретар і його заступник призначаються Парлам. асамблеєю за рекомендацією КМ. Ін. співробітники Секретаріату призначаються Ген. секретарем. Ці співробітники не можуть бути членами ПАРЄ чи парламенту будь-якої країни або займатися діяльністю, несумісною з їхніми служб, обов'язками. Вони користуються на території країн — членів РЄ імунітетами та привілеями, які в розумних межах необхідні для виконання ними своїх обов'язків. Функції Секретаріату: збирання інформації, підготовка док-тів, організація засідань органів РЄ. Структурно Секретаріат складається з офісу Ген. секретаря, секретаріату КМ, секретаріату ПАРЄ, служби протоколу, заг. секретаріату, секретаріату Конгресу місц. і регіон, влад Європи та реєстратури Європ. суду з прав людини. Нині заг. секретаріат включає шість гол. управлінь (директоратів), що забезпечують осн. напрями діяльності РЄ з: політ, питань; юрид. питань; питань прав людини; питань соціальної єдності; питань освіти, культури, молоді, спорту та довкілля; адм. питань і питань матеріально-тех. постачання. Витрати Секретаріату та ін. спільні витрати розподіляються між членами РЄ у частках, які встановлюються КМ з урахуванням чисельності населення держав — членів РЄ. Розмір внеску кожного асоційованого члена визначається КМ. Ген. секретар щороку повідомляє уряд кожної держави — члена РЄ про розмір його внеску, який сплачується не пізніше 6 місяців після отримання даного повідомлення. Ген. секретар щороку подає на затвердження КМ бюджет РЄ. Він відповідає за діяльність Секретаріату перед КМ. До органів Ради належать також Уповноважений РЄ з прав людини, Європейська комісія «Демократія через право» (Венеціанська комісія), Банк розвитку РЄ, Європейський центр за глобальну солідарність (Центр «Північ—Південь») та ін.

РЄ є авторитетною міжнар. організацією, яка вносить істотний вклад у розвиток демократії, забезпечення прав і свобод людини. За роки свого існування нею укладено та відкрито для підписання понад 170 міжнар. договорів. РЄ була ініціатором прийняття Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Європейської соціальної хартії 1961, Європейської хартії місцевого самоврядування 1985 та ін. док-тів, утворення Європейської комісії з прав людини та Європейського суду з прав людини, здійснила і здійснює ряд ін. важливих заходів щодо спільного вирішення європ. проблем. Україна представлена в ПАРЄ, бере участь у роботі Конгресу місц. і регіон, влад Європи, Європ. комісії «Демократія через право» тощо. Офіц. мовами РЄ є англ. і французька, однак під час сесій Парлам. асамблеї як робочі можуть використовуватися нім., італ. і російська. Місцеперебування РЄ — м. Страсбург (Франція). РЄ має офіси в Брюсселі та Парижі.

Літ.: Топорнин Б. Н. Европ. сообщества: право и институты (динамика развития). М., 1992; Шреплер Х.-А. Междунар. экон. организации. М., 1999; Глотов С. А. Совет Европы как полит.-прав. институт. Краснодар, 1999; Huber D. The Council of Europe. 1989-1999. Strasbourg, 1999; Збірник договорів Ради Європи. К., 2000; Мармазов В. Є., Піляєв І. С. Рада Європи: політ.-прав. механізм інтеграції. К., 2002.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази