Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кирк-кіне arrow КИШИНІВ
   

КИШИНІВ

— столиця Молд. РСР. Розташований на р. Бик (прит. Дністра). Вузол залізнич. та автомоб. шляхів, аеропорт. 503 тис. ж. (1979). Ділиться на 4 міські райони.

Згадки про населений пункт на місці сучас. К. відомі з 1466. З поч. 16 ст. К. у складі Молдавського князівства був під владою Туреччини. В 1812 К., як і всю Бессарабію, приєднано до Росії. З 1818 К.— центр Бессарабської обл. (з 1873 — губернії). В місті діяла місцева управа "Союзу благоденства" (1818—21). У 70-х pp. 19 ст. виникли перші народницькі, а в 80 х pp.— робітн. гуртки. В 1896 створено с.-д. гурток, 1900 — с.-д. групу. В 1901—02 у К. діяла перша в Росії центр. підпільна друкарня газ. "Искра". В кін. 1902 у К. створено комітет РСДРП. Під час революції 1905—07 в Росії в К. відбувалися демонстрації й політ. страйки. Рад. владу встановлено і (14).І 1918. Активними учасниками боротьби за встановлення Рад. влади були Г. І. Ко

товський, Й. Е. Якір та ін. В кінці січня К., як і всю Бессарабію, захопила бурж.-поміщицька Румунія. Після возз'єднання Бессарабгї з СРСР (28.VІ 1940) К. став столицею утвореної 2.VIII 1940 Молд. РСР. К. нагороджено орденом Леніна (1966).

За роки Радянської влади місто перетворилося на значний пром. центр, на нього припадає понад 25% усього пром. Виробн.республіки. Провідна галузь пром-сті —

машинобудування та металообробка, зокрема приладобудування (виробничі об'єднання "Молдавгідромаш", "Віброприлад", "Хвиля", наук.-виробниче об'єднання "Мікропровіл" та ін.). Серед ін. маш.-буд. підприємств — заводи; тракторний, холодильників, "Електромашина", лічильних машин, харч. обладнання. Важливими галузями пром. комплексу міста стали хім. (виробниче об'єднання хім. підприємств, комбінат штучних шкір та гумотех. виробів ім. М. І. Калініна, шинорем. з-д) та легка (виробничо-трикотажне об'єднання "Червона зірка", швейна ф-ка ім. XXIII з'їзду КПРС, взут. об'єднання "Зорі" та ін.) пром-сть. К.— значний центр харч, пром-сті (консервний, хлібо-, м'ясо-, хололо-, винно-коньячний, марочних та шампанських вин, тютюновий комбінати, об'єднання пиво-безалко-гольних напоїв, 2 з-ди мол. продуктів, макаронна й кондитерська ф-ки). З-ди облицьовувальних матеріалів, залізобетонних виробів, скляний; комбінат буд. матеріалів та ін. підприємства. Розвинута деревообробна та меблева (3 фабрики, комбінат "Кодри") й поліграфічна пром-сть. У місті—2 ТЕЦ. В 1978/79 навчальному році у К. було 64 заг.-осв. школи всіх видів (понад 53,5 тис. учнів), 17 серед. спец. навч. закладів (23,1 тис. учнів), 13 профес.-тех. уч-щ (бл. 7,2 тис. учнів); у 6 вузах (Кишинівському університеті імені В. І. Леніна, політех., с.-г., мед., пед. та ін-ті мистецтв) навчалося 36,8 тис. студентів. У К.— Академія наук Молдавської РСР, Ін-т історії партії при ЦК Компартії Молдавії, філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, Молд. н.-д. ін-т ґрунтознавства й агрохімії, Всесоюзний н.-д. ін-т біол. методів захисту рослин. Всесоюзний н.-д. ін-т по розробці неруй-нуючих методів та засобів контролю якості матеріалів, н.-д. ін-ти харч. пром-сті, електроприла-добудування, наук.-тех. інформації й техніко-екон. досліджень та ін. Позашкільні заклади: Палац і будинки піонерів та школярів, станції юних техніків, натуралістів, екскурсійно-туристська тощо У К.— 367 масових б-к (фонд — 26 млн. одиниць зберігання), 63 клубні заклади, 10 кінотеатрів і 29 кіноустановок з платним показом, 6 театрів (Молд. театр опери та балету, Молд. академічний муз.-драм.театр ім. О. С. Пушкіна, Рос. драм. театр ім. А. П. Чехова, театр юного глядача та ін.), філармонія, у складі якої—академіч. нар. ансамбль танцю "Жок", академічна хорова капела "Дойна" та ін. Зал органної музики, кіностудія "Молдова-фільм"; 9 музеїв: історії Комуністичної партії Молдавії і його філіал — музей Кишинівської підпільної друкарні ленінської газ. "Искра", істор.-краєзнавчий, молд. художній, меморіальні музеї Г. І. Котовського і С. Лазо, літ. музей, Будинок-музей О.С. Пушкіна та ін. У місті друкуються 13 респ. і одна міська газ. "Вечерний Кишинёв", 20 журналів. Працює 7 вид-в: "Література артистіке" ("Художня література"), "Луміна" ("Світло"), "Картя Молдовеняске" ("Молдавська книга"), "Штіїнца" ("Наука"), "Тімпул" ("Час"), видавництво ЦК Компартії Молдавії та Головна редакція Молдавської Рад. Енциклопедії. Респ. радіомовлення й телебачення, телецентр. Архіт. пам'ятки: церква Різдва богородиці (18 ст.), кафедральний собор (тепер філіал Виставочного залу Молд. РСР; 1830—35, арх. А. Мельников), Тріумфальна арка (тепер арка Перемоги; 1840, арх. І. Заушкевич) та ін. В рад. час реконструйовано вулиці й проспекти, створено нові пром. та житл. райони, споруджено численні адм., громад., культур.-побутові й житл. будівлі (залізнич. вокзал, 1948, арх. Л. Чуприн; Будинок Уряду Молд. РСР, 1964, і палац"Октоморіє", 1974, обидва — арх. С. Фрідлін; будинок ЦК Компартії Молд. РСР, 1976, арх. А. Черданцев). Пам'ятники: В. І. Леніну (1949, скульптор С. Меркуров), О. С. Пушкіну (1885, скульптор О. Опекушин), Г. І. Котовському (1953, скульптори Л. Дубиновський та ін.), Болгарським ополченцям (1967, арх. В. Дементьев), К. Марксу і Ф. Енгельсу (1977, скульптор Л. Дубиновський, арх. Черданцев). У 1820—23 в К. перебував на засланні О. С. Пушкін. У 1910—12 навчався С. Г. Лазо.

Літ.: История Кишинёва. 1946— 1966 гг. Кишинёв, 1966; Орлов Н. А. Кишинёв. Кишинёв, 1975: Ульянов В., Пилат И. Исторические места и памятники Молдавии. Кишинёв, 1977.

В. К. Кіктенко, П. В. Буга (культура).

Кишинів - leksika.com.uaКишинів - leksika.com.uaКишинів - leksika.com.ua