Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow малак-мане arrow МАМОНТОВ
   

МАМОНТОВ

Яків Андрійович [літ. псевд.— Я. Лірницький, Я. Пан; 22.Х (4.ХІ) 1888, хутір Стрілиця, тепер с. Шапошникове Сумського р-ну Сум. обл.— 31.І 1940, Харків] — укр. рад. драматург, театрознавець. Закінчив Моск. комерційний ін-т (1914). З 1920 викладав педагогіку в вузах Харкова, брав активну участь у театр. житті. Розпочавши літ. діяльність 1907, пройшов складну ідейно-творчу еволюцію від символізму до реалізму. Гострі питання соціальної боротьби, хоч і в абстрактній формі, порушив у драмі "Веселий Хам" (1921), трагедії "Ave Maria" (1924). У п'єсах "Коли народ визволяється" (1924), "До третіх півнів" (1925), "Республіка на колесах" (1928), "Княжна Вікторія" (1929), "Гетьманщина" (1930—39) відобразив події громадян. війни на Україні. Темам рад. дійсності присвячено п'єси "Рожеве павутиння" (1928), "Його власність" (1930), "Своя людина" (1936) та ін. М. написав лібретто шести опер, інсценізував твори Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського. П'єсам М. властиві гостра проблематика, психологізм, сценічність. Автор праць з історії й теорії драми. Портрет с. 343.

Тв.: Твори. К., 1962.

Літ.: Кисельов Й. Яків Мамонтов.

В кн.: Українські радянські письменники, в. ,4. К., 1960; Єршова М. С. Бібліографія творів Якова Мамонтова. "Радянське літературознавство", 1958, № 5.

Ф. Д. Пустова.

Мамонтов - leksika.com.ua