Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow конс-корон arrow КОПІЯ
   

КОПІЯ

(лат. соріа — запас, численність, велика кількість) — точне відтворення предмета або тексту документа, яке при належному порядку засвідчення має таку саму юрид. силу, шо й оригінал. До К. пред'являються заг. і спец, вимоги щодо правильності та правомірності їх виготоатення. Законом України «Про нотаріат» (1993) передбачено нотаріальні дії, які конкретизують умови засвідчення вірності К. док-тів, а також вірності К. з К. док-та (ст. 75, 76). Осн. умовами для засвідчення К. з док-та, виданого підприємством, установою або організацією, є відповідність док-та вимогам закону, його юрид. значення і відсутність заборони на зняття з нього К.

Вірність К. документа, наданого гр-нином, засвідчується у випадках, коли справжність підпису гр-нина на оригіналі док-та засвідчена нотаріусом або посад, особою викон. к-ту сільської, селищної, міської ради, підприємства, установи, організації за місцем робота, навчання, проживання чи лікування гр-нина. К. можуть виготовлятися і засвідчуватися підприємствами, установами та організаціями, від яких вийшов оригінал. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п. 138), затв. Мін'юстом України 18. VI 1994, забороняє засвідчувати вірність К. паспорта, док-тів, що його замінюють, військ, квитка, депут. посвідчення, службових посвідчень та ін. док-тів, знімання К. з яких заборонено.

К. док-тів мають Широке застосування у суд. практиці. Так, заяви, позовні заяви, скарги, претензії та ін. док-ти мають подаватися з кількістю К., що відповідає кількості відповідачів |ст. 138 ЦПК України, ст. 56 АПК України, ст. 7 Закону України «Про банкрутство» (1992) та ін.]. К. заяви в цьому випадку не засвідчується. Суду можуть надаватися К. письмових доказів, які мають бути відповідним чином засвідчені, але суд вправі вимагати подання оригіналу (ст. 50 ЦПК). Суддя також має право засвідчувати К. письмового доказу (ст. 51 ЦПК, ст. 36 АПК, ст. 80 КПК та ін.). Судом можуть надсилатися К. окремої ухвали (постанови), рішення суду. але К. цих документів засвідчуються тільки самим судом (ст. 216 ЦПК, ст. 232 КПК, ст. 295 КпАП та ін.).

Зак-вом передбачені також випадки заборони несанкціонованого виготовлення К. Так, Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (1996) заборонено відтворення зовн. вигляду виробу ін. господарюючою суб'єкта (підприємця) і введення його у госп. обіг без зазначення виробника. Порядок та умови одержання К. мають також узгоджуватись із Законами України «Про інформацію» (1992), «Про науково-технічну інформацію» (1993), «Про державну таємницю» (1994), «Про внесення змін до Закону України "Про державну таємницю"» (1999) та ін. нормат. актами.

Копіювання деяких предметів або док-тів може стати підставою дня притягнення до відповідальності. Напр., копіювання держ. казначейських білетів, білетів НБУ, метал, монет, лерж. цінних паперів та іноз. валюти з метою збуту кваліфікується за ст. 79 КК України; виготовлення виб. док-та невстаноатеного зразка або у спосіб, не передбачений законом, кваліфікується ч. 2 ст. 128 КК.

С. Я. Фурса.