Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow бей-береж arrow БЕНІН
   

БЕНІН

Народна Республіка Бенін - держава в Зх. Африці. На Пд. омивається Гвінейською зат. Атлантичного ок. В адм. відношенні поділяється на 6 департаментів. Державний лад. Б.- республіка. Діючу конституцію прийнято в серпні 1977. Глава держави і уряду -президент. Одночасно він є головою ЦК Партії нар. революції Беніну (ПНРБ) і Нац. ради революції - законодавчого органу держави. Національну раду революції очолює Нац. політбюро.

Природа. Берегова лінія Б. розчленована слабо, вздовж узбережжя - низка лагун. Більша частина території - плато заввишки до 500 м, на Пн. Зх.- гори Атакора заввишки до 635 м, на Пд.- примор. низовина. Мінеральні ресурси розвідані недостатньо. Поклади нафти, заліз. руди, золота, алмазів. Клімат екваторіальний. Пересічна температура січня +24°, липня +30°. Опадів 1000-2000 мм на рік. Гол. річка Веме (в нижній течії судноплавна). Переважають червоні латеритні грунти. Найбільш поширений тип рослинності - савана; на узбережжі - вологі тропічні ліси, що вкривають бл. 20% території.

Населення. Понад 70% населення Б. становлять народи мовної групи ква - бенінці (дагомейці), йо-руба, аджа та ін. В Б. живуть також народи мовної групи вольти - сомба, берба, білапіла, барба та ін., в напівпустельних районах - скотарі фульбе. У містах - незначна кількість європейців (переважно французів), сірійців, ліванців та ін. Офіц. мова - французька. Пересічна густота населення - бл. 27 чол. на 1 км2 (1974). Міськ. населення - 13,1% (1973). Найбільші міста: Котону, Порто-Ново, Абомей.

Історія. На тер. Б. перше держ. утворення (д-ва Дагомея) виникло в 17 ст. В 1890-93 цю тер. захопила Франція. В 1904 Дагомею включено до складу Франц. Зх. Африки. Населення країни вело постійну боротьбу проти колонізаторів. У 1958 вона здобула автономію в складі франц. Співтовариства, 1.VІІІ 1960 - незалежність. У 1962 встановлено дипломатичні відносини з СРСР. У 1972 в результаті держ. перевороту до влади в Дагомеї прийшов Військ.-революц. уряд, що взяв курс на розвиток країни по шляху соціалістичної орієнтації. З 30. XI 1975 Дагомею перейменовано на Бенін. Того самого року створено ПНРБ, що в липні 1977 прийняла декларацію про генеральну лінію партії та осн. етапи бенінської революції, в ній визначено дальші завдання боротьби проти імперіалізму. В документі накреслено заходи щодо зміцнення нац. економіки та політ/ незалежності, шляхи розвитку класової свідомості трудящих. Уряд Б. виступає за співробітництво з усіма д-вами, в т. ч. соціалістичними. З 1960 Б.- член ООН. Б.- член Організації африканської єдності, Загальної афро-маврікійської організації, асоційований член Європейського економічного товариства.

Політичні партії, профспілки. Партія народної революції Беніну, засн. 1975. Спирається на робітн. клас, бідне й середнє селянство, ремісників, солдатів і революц. інтелігенцію. Єдина правляча партія. Ідеологічною основою її проголошено принципи наук. соціалізму. Національна спілка профспілок трудящих Беніну, засн. 1974.

Господарство. Б.- агр. країна. До завоювання нац. незалежності в економіці провідні позиції посідав іноз., гол. чин. французький, капітал. Після приходу до влади 1972 Військ.-революц. уряду встановлено контроль над іноз. монополіями, націоналізовано нафтові іноз. компанії, торг. компанію, ряд пром. підприємств. Держава здійснює контроль над частиною пром. виробн., збутом с.-г. продукції, транспортом, виробн. і розподілом електроенергії, кредитно-банківськими установами тощо. В с. г. зайнято 90% самодіяльного населення, на цю галузь припадає понад 50% валового нац. продукту. Переважають напівнатуральні й дрібнотоварні г-ва, зберігається общинне землеволодіння. С. г. спеціалізується на вирощуванні експортних культур: олійної пальми (заг. площа насаджень - понад 400 тис. га), бавовнику (збір бавовни 1975 - 28,0 тис. га) та арахісу (1,3 тис. га). Осн. прод. культури: маніок, кукурудза, батат, просо, сорго, ямс, рис. У пн. р-нах розводять велику рогату худобу, овець, кіз і свиней. У прибережних водах і ріках - рибальство (вилов риби 1975 - 25 тис. га), у лісах - заготівля цінних порід деревини. Пром-сть Б. перебуває на стадії становлення й пов'язана гол. чин. з переробкою с.-г. сировини. Основу пром-сті становлять з-ди по виробн. пальмової олії. В 1974/75 одержано 9,2 тис. т пальмової та 12,8 тис. га пальмо-ядерної олії. Є бавовноочисні з-ди, текст ф-ки, автоскладальні підприємства (з імпортних деталей), цем. та електроламповий заводи тощо. Пром-сть буд. матеріалів. У 1974 вироблено 49,7 млн. квт ? год електроенергії. Розвинуті кустарні промисли. Осн. пром. центри - Котону, Порто-Ново, Параку Залізниць бл. 600 км. автомобільних шляхів - 6,6 тис. км. у т. ч. з твердим покриттям 750 км. У Котону - мор. порт і міжнар. аеропорт. З Б. вивозять пальмову олію, с.-г. продукцію; ввозять пром. устаткування, предмети широкого вжитку, прод. товари, нафтопродукти. Гол. торг. партнери - Франція, США, ФРН. Грошова одиниця - афр. франк (1 афр. франк = 0,02 франц. франка).

3. І. Токарєва.

Медичне обслуговування. В 1971 ліжковий фонд Б. становив 3192 лікарняні ліжка (1,2 ліжка на 1 тис. ж.). У 1974 мед. допомогу надавали 84 лікарі (1 лікар на 35 тис. ж.). Лікарів готують за кордоном.

Освіта. В 1972 в Б. запроваджено обов'язкову безплатну поч. освіту. Прийнято декрет про відокремлення церкви від держави та школи від церкви. Провадиться кампанія ліквідації неписьменності. В 1973/74 навч. р. в поч. школах налічувалось понад 244 тис. учнів.у середніх навч. закладах (неповних - колежах, повних - ліцеях та нормальних школах) - 40,7 тис. Вищу освіту здобувають в ун-ті м. Котону (засн. 1970; у 1975 - 1180 студентів) та за кордоном. Ряд н.-д. інститутів. У Порто-Ново - Нац. б-ка, в Котону - б-ка ун-ту. Музей Б. у Котону, Істор. музей у м. Абомеї.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. Основні періодич. видання: "Журналь офісьєль де ла Репюблік Попюлер дю Бенін" ("Офіційний журнал Народної Республіки Бенін"), "Еузу" ("Революція", з 1975), "Круа дю Бенін" ("Бенінський хрест", з 1946). Урядове інформаційне агентство преси Беніну засн. 1973; урядове Управління радіомовлення і телебачення - 1975.

Література. Народності, які населяють Б., мають багатий і різноманітний фольклор. їхні мови - безписемні, сучас. л-ра створюється франц. мовою. Становлення її почалося в 30-х рр. 20 ст. Найвідоміші твори періоду піднесення нац.-визвольного руху належать А. Тевойоджру (публіцистична антиколоніальна кн. "Обурена Африка", 1958), О. Белі-Кенуму (роман "Вічна пастка", 1960), П Жоакіну (зб. "Розповідає негр", 1954). Після проголошення незалежності країни розвиваються поезія (збірки П. Жоа-кіна, Р. Хазуме, Р. Догбе), драматургія (істор. драма Ж. Плія "Кондо-Акула", 1967). Переважають патріотичні, антивоєнні теми.

Архітектура, образотворче мистецтво, театр. Нар. житла в Б. глинобитні, прямокутні або круглі в плані, з солом'яною чи трав'яною покрівлею, яка значно виступає за площину стіни.Палаци й храми подібні до звичайного житла, відрізняються лише розмірами. Планування поселень та невеликих міст довільне.

Здавна в Б. високого розвитку набули худож. ремесла: кераміка, литво, різьблення на дереві й слоновій кістці, вишивання та аплікація. За восковими моделями відливаються бронзові й срібні зображення людей і тварин та сцен полювання.

В основі театрального мистецтва Б.- релігійні обряди й ритуали, народні побутові танці, пантоміми тощо. Тепер у Б. вистави ставлять переважно аматорські гуртки (п'єси Ж. Плія та ін.). У 1966 ансамбль артистів Б. виступав в СРСР.

БенінБенінБенінБенінБенінБенін

 

Схожі за змістом слова та фрази